Блакитна карта

Блакитна карта

Блакитна карта

Євросоюзу не вистачає кваліфікованих кадрів. Щоб їх залучити, комісари ЄС розробили аналог американської грінкарти — «блакитну карту» — спеціальний дозвіл на роботу та тимчасове проживання фахівців. Що таке «блакитна карта», пояснив один з її розробників — Бальтазар Тельмо, помічник генерального директора управління Єврокомісії з юстиції, свободи та правосуддя.

Слідом за Америкою та її грінкарти Євросоюз ввів «блакитну карту» для мігрантів. Навіщо вона знадобилася?

Сьогодні частка висококваліфікованих фахівців на ринку праці в Європі дуже мала — 1,72 відсотка. Для порівняння: в Австралії це 9,9, в Канаді — 7,3, в США — 3,2, в Швейцарії — 5,3 відсотка. Ми страшно відстаємо. Нестача висококваліфікованих кадрів зростає в країнах — членах ЄС на 3 відсотки в рік. Економіка не мислима без припливу мігрантів — за оцінками експертів, їх внесок в економіку ЄС зіставимо з внеском корінного населення країн.

Мета «блакитної карти» — не просто полегшити в’їзд до країн ЄС висококваліфікованих фахівців, а й забезпечити їх в’їзд саме в ті країни, де вони найбільше потрібні. Таким чином, кожна країна, що входить в ЄС, буде сама визначати, якого роду фахівці і в якій кількості їй потрібні. При цьому кожна країна Євросоюзу зобов’язана в першу чергу надавати робочі місця мігрантам всередині Євросоюзу, а вже потім жителям третіх країн.

«Блакитна карта»(Синя карта) — лише одна з ініціатив Єврокомісії. Інші пропозиції що стосуються отримання легального статусу для іммігрантів, які вже працюють на території Євросоюзу, спрощеного допуску іммігрантів у країни ЄС. Розробляється процедура «одиничного запиту» для представників третіх країн. Восени 2008 року ми будемо розглядати пропозиції з сезонними робітниками, високооплачуваними практикантами і високопоставленими топ-менеджерами великих корпорацій.

Що являє собою «блакитна карта»?

Вона видається лише після того, як фахівець уклав трудовий контракт з компаніями країн — членів ЄС. Якщо контракт буде розірваний, а нових пропозицій по роботі не надійде, іммігрант повинен буде залишити країну ЄС протягом одного-двох місяців. «Блакитна карта» гарантує іммігранту ті ж права, якими володіють жителі Євросоюзу (за винятком права на постійне проживання), а також дає можливість викликати до себе сім’ю на час роботи в ЄС.

Кількість членів сім’ї буде регламентуватися?

Брюсселем — ні. Кожна країна, що входить в Євросоюз, буде вирішувати це сама. Думаю, вони будуть виходити з того, що сім’я — це тільки найближчі родичі.

Що буде, якщо фахівець-іммігрант захоче повернутися на батьківщину?

У разі повернення фахівця на батьківщину «блакитна карта» буде дійсна ще п’ять років — це частина нашого плану по «круговороту кадрів», при якому фахівці зможуть повернутися в рідну країну, поділитися досвідом зі співвітчизниками і повернутися в країну Євросоюзу за новим контрактом без необхідності заново проходити процедуру отримання «блакитної карти».

Хто не отримає «блакитну карту»?

«Блакитна карта» буде недоступна мігрантам з країн, що розвиваються, в особливості Африки, де існує проблема так званого відпливу розумів. Але перелік цих країн поки не складений.

Фахівці з країн — нових членів ЄС рівноправні учасники ринку праці або європейські роботодавці не дуже-то їх і чекають?

Після того як склад ЄС розширився за рахунок десяти нових членів зі Східної Європи, фахівців з цих країн були готові прийняти тільки Ірландія, Великобританія і Швеція. Пізніше кордони відкрили Греція, Італія, Португалія, Іспанія, Фінляндія і зібралися відкрити Бельгія, Данія, Франція, Люксембург, Голландія. З вступом в ЄС в 2007 році Румунії та Болгарії трудові мігранти цих країн могли поїхати лише в Польщу, Словенію, Швецію та Фінляндію, а також до Великобританії, але тільки для роботи в сфері харчової промисловості та сільського господарства.

Кожна країна, що входить в Євросоюз, сама вирішує, які фахівці і якої кваліфікації їй потрібні. Навіщо ж тоді знадобився загальний документ?

Сьогодні люди, що бажають працювати в країнах ЄС, стикаються з дуже складною, довгою бюрократичною процедурою отримання дозволу на роботу. Причому в кожній з країн ЄС вона різна. Наше завдання — уніфікувати її на всій території Євросоюзу. Це передбачає вільний доступ до інформації про документи, необхідні для прийому на роботу, розгляд заяви на роботу протягом 90 днів, а якщо вам відмовили в роботі — право знати, чому це відбулося. Уніфіковані також принципи відбору фахівців, їх права та умови для роботи.

Конкуренція за висококваліфіковану робочу силу росте. Які основні суперники Євросоюзу?

Частка висококваліфікованих фахівців на ринку праці в Європі набагато нижче, ніж в Австралії, Швейцарії, Канаді і США. Франко Фраттіні, єврокомісар з юстиції, свобод та безпеки, вважає, що Євросоюз повинен стати таким же привабливим для висококваліфікованих трудових мігрантів, як ці країни. Виходить, що вони — наші основні конкуренти. Але в цій конкуренції — секрет успішного функціонування економіки. Вона росте, і це добре.

One Response to “Блакитна карта”

  1. Ярослав:

    Xoчу працювати лікарем,в Іспанії.Що для цього потрібно?

Залиште коментар

3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19