… Ще трохи зарано, святвечір тільки завтра ввечері, але ялинка вбрана, під неї поставлені малюсінькі ясла, а хліб Вігілія вже на столі — чекає своєї години …

В очікуванні дива

РІЗДВЯНЕ ДИВО
Він спав, весь сяючий, в яслах з дуба,
Як місяця промінь у поглибленні дупла.
Йому замінювали овчинно шубу
Ослячі губи й ніздрі вола.
Стояли в тіні, немов у сутінках хліва,
Шепотілися, ледь підбираючи слова.
Раптом хтось в потемках, трохи наліво
Від ясел рукою відсунув волхва,
І той озирнувся: з порога на Діву,
Як гостя, дивилася зірка Різдва.

   (с) Борис Пастернак