Вігилія — Переддень Різдва Господнього

Поляки — глибоко віруючий народ , тому релігійні свята мають, мабуть , найбільше значення в їх завантаженому житті.
Пасха, Задушки, Різдво, ось далеко не повний перелік свят у календарі. Зимові свята починаються в грудні — 6 грудня — Миколайки, свято святого Миколая, який приносить подарунки вихованим і слухняним дітям.

Найбільш довгоочікуваним святом року є Різдво. 24 грудня — напередодні Різдва, таємничий та очікуваний день, у Польщі називається Вігилія ( Wigilia ). Він зазвичай сповнений турбот, приготувань і приємних турбот у колі сім’ї.

У польській традиції Вігилія міцно увійшла тільки в XVIII столітті, як вечір передодня Різдва, що передвіщає самий урочистий вечір року. Вігилія — день прощення, злагоди і любові. До слова, далеко не всі християнські народи приділяють стільки уваги саме передріздвяному вечорові, але в Польщі — це особливий час.

Саме свято починається за традицією з урочистої вечері, ввечері — після того, як на небі з’явиться перша зірка. Тільки тоді родина збирається за святковою трапезою, обмінюються побажаннями, пригощаються оплатками — спеціальним традиційним прісним хлібом із зображеннями на релігійну тематику.

До речі, серед інших вігілійних традицій поділ оплатки займає особливе місце. Поляки стверджують , що це унікальна польська традиція, яку ви не зустрінете більше ніде в світі.
Символіка самого урочистого столу, накритого білою скатертиною і пучками соломи, відсилає нас до колиски Христа.
 
Залежно від регіону і достатку кількість страв на вігілійному столі відрізняється. Традиційно їх було 12, причому в багатьох магнатських будинках всі страви з риби вважалися одним блюдом. Крім дванадцяти традиційним числом були 7 , 9 , 12 — сім днів тижня , дев’ять ангельських хорів, дванадцять апостолів. Кількість страв на столі могло коливатися залежно від місцевих, регіональних традицій або достатку сім’ї. За столом стежили, щоб усі присутні сиділи за старшинством і в тій же послідовності вставати з-за столу.

Традиційними стравами є кутя, грибний суп, зазвичай з сушених грибів, вігілійний борщ, короп смажений або заливний, вареники з грибами, квашена капуста з грибами, капуста з горохом, голубці з картоплею та грибами, лосось в олії з кропом, рибні котлети, маринований лосось, форель в мигдалі, оселедець по- єврейськи, смажені гриби, салат з тунця і білої квасолі, млинці, бігос, мочені яблука, медова бабка, марципан, мазурек, медовуха, торуньский пряник, пляцек до родзинками, маковик, компот із сухофруктів, морс. І це ще далеко не повний перелік , адже в кожному районі були свої особливості і відмінні рецепти. Як можна встояти від такого достатку? За традиціями потрібно було обов’язково спробувати кожну страву, щоб в наступаючому році жити в достатку і благополуччі.
Ще однією важливою традицією цього вечора була кількість людей за столом. При останній трапезі Христа тринадцятою людиною був Іуда Іскаріот, саме тому число 13 старалися обійти, вважаючи його нечистим і несучим нещастя. За традицією, за столом повинно бути парна кількість людей. Так само на столі накривали один порожній прилад для відсутнього з тих чи інших причин або для померлих родичів. У давні часи люди вірили, що в цей вечір душі померлих повертаються в будинок. З цієї ж причини після трапези не прибирали зі столу до ранку. У наші дні вільне місце залишають для подорожнього, який прийшовши в цей вечір, вважався б членом сім’ї. Самим добрим і теплим звичаєм по праву вважається запрошення на трапезу людей самотніх.
Вігилія — особливий час, час сімейного тепла. У нашому весь час прискореному світі так рідко вдається зібратися всім разом і Вігилія , мабуть, один з останніх приводів, що не терплять відмовок. Збирайтеся сім’ями і згадуйте про польські традиції.