Чеслав Мілош

Чеслав Мілош (1911-2004) — поет, прозаїк, естет, перекладач. Лауреат Нобелівської премії 1980 року в галузі літератури та лауреат польської літературної премії Ніке за книгу «Придорожня собачка» («Piesek przydrożny»). Чеслав Мілош є почесним доктором кількох університетів, у тому числі університету в Гарварді та Ягеллонського університету в Кракові. У 1951 р. літератор емігрував, а в 90-х рр.. повернувся на батьківщину, до Кракова.

Чеслав Мілош викладав на факультетах літератури та слов’янських мов Каліфорнійського та Гарвардського університетів.

До найбільш відомих поетичних збірок Чеслава Мілоша слід віднести: «Спасіння» («Ocalenie») (1945 р.), «Денне світло» («Światło dzienne») (1953 р.), «Поетичний трактат» («Traktat Poetycki» ) (1957 р.), «Місто без імені» («Miasto bez imienia») (1969 р.), «Це» («To») (2000 р.). Перу Чеслава Мілоша належать також чудові твори інших жанрів — есе, публіцистика та проза. Варто відзначити такі твори як: «Закріпачення розуму» («Zniewolony umysł») (1953 р.), «Матінко Європа» («Rodzinna Europa»), а також «Земля Улро» («Ziemia Ulro») (1977 р.) , «Історія польської літератури» («Historia literatury polskiej») (1969 р.), «Інший простір» («Druga przestrzeń») (2002 р.).