“Варшав’янка” – польська революційна пісня

Варшав’янка (пол. Warszawianka 1905 roku) – польська та російська революційна пісня

Історія створення
Пісня є російським перекладом «Варшав’янки» Вацлава Свєнціцького (пол. Wacław Święcicki (1848-1900), відомої у Польщі як «Варшав’янка 1905 року» (для відмінності від «Варшав’янки 1831» – гімну Листопадового повстання).
Свєнціцький написав текст, відбуваючи у Варшавській цитаделі термін за соціалістичну діяльність, в 1879. Після повернення Свєнціцького із сибірського заслання текст був опублікований в нелегальному польському журналі «Proletariat» (1883). Назва «Warszawianka» закріпилося за нею після першотравневої демонстрації 1905. В мелодії частково використаний «Марш зуави» з текстом варшавського поета Влодзімежа Вольського (пол. Włodzimierz Wolski, (1824-1882), який став популярним маршем повстання 1863 року. Автор музики «Маршу зуави» невідомий, іноді припускають, що ним був Станіслав Монюшко , до операм якого Вольський писав лібрето.
Автром російського тексту за традицією вважається Г. М. Кржижановський, а часом його створення – перебування Кржижановского в Бутирській в’язниці (1897). Текст публікувався, починаючи з 1900. Масове поширення пісня отримала під час революції 1905 року.

Оригінал на польській мові

Музика: kompozytor nieznany Слова: Wacław Święcicki
1.
Śmiało podnieśmy sztandar nasz w góre,
Choć burza wrogich żywiołów wyje,
Choć nas dziś gnębią siły ponure,
Chociaż niepewne jutro niczyje.
O, bo to sztandar całej ludzkości,
To hasło święte, pieśń zmartwychwstania,
To tryumf pracy, sprawiedliwości,
To zorza wszystkich ludów zbratania!
Ref.
Naprzód Warszawo!
Na walkę krwawą, (bis)
Świętą a prawą!
Marsz, marsz, Warszawo!
2.
Dziś, gdy roboczy lud ginie z głodu,
Zbrodnią w rozkoszy tonąć jak w błocie,
I hańba temu, kto z nas za młodu,
Lęka się stanąć choć na szafocie!
O, nie bez śladu każdy z tych skona,
Co życie sprawie oddają w darze,
Bo nasz zwycięski śpiew ich imiona
Milionom ludzi ku czci przekaże!
3.
Hurra! Zerwijmy z carów korony,
Gdy ludy dotąd chodzą w cierniowej,
I w krwi zatopmy nadgniłe trony,
Spurpurowiałe we krwi ludowej!
Ha! Zemsta straszna dzisiejszym katom,
Co wysysają życie z milionów.
Ha! Zemsta carom i plutokratom,
A przyjdzie żniwo przyszłości plonów!
1879

Дослівний переклад на українську мову

Вихри ворожі віють над нами,
Темні сили нас злобно гнітять.
У бій фатальний ми вступили з ворогами,
Нас ще долі безвісні чекають.
Але ми піднімемо гордо і сміливо
Прапор боротьби за робоче справу,
Прапор великої боротьби всіх народів
За кращий світ, за святу свободу.
Приспів:
На бій кривавий,
Святий і правий
Марш, марш вперед,
Робочий народ.
Мре в наші дні з голодухи робітник,
Чи станемо, брати, ми довше мовчати?
Наших сподвижників юні очі
Чи може вид ешафота лякати?
У битві великою не згинуть безслідно
Полеглі з честю в ім’я ідей.
Їх імена з нашою піснею переможної
Стануть священні мильона людей.
Приспів
Нам ненависні тиранів корони,
Ланцюги народу-страждальця ми шануємо.
Кров’ю народної залиті трони
Кров’ю ми наших ворогів обагрив!
Смерть нещадна всім супостатам!
Всім паразитам трудящих мас!
Помста і смерть всім царям-плутократи!
Близький перемоги урочистий годину.
Приспів

Скачати Варшав’янка mp3 файл:

Варшав’янка скачати

2 Responses to ““Варшав’янка” – польська революційна пісня”

  1. Ірина Коваленко пишет:

    «Варшав’янку» я завжди любила, незалежно від віку, політичних переконань, тощо… І багатьох моїх родичів вона теж надихає, зачаровує, полонить… Просто-таки магічна пісня… Пропоную до вашої уваги український текст, який я пам’ятаю з дитинства, і якого не знайшла в «інтернеті». Автора перекладу не знаю.

    Хмари зловісні нависли над нами,
    Сили ворожі нас довго гнітуть,
    Станьмо ж до бою усі з ворогами,
    Смерть або воля та згода нас ждуть!
    Ми ж не злякаймось! Гордо і сміло
    Стяг піднесемо за правеє діло,
    Стяг боротьби за свободу народу,
    Щоб панували скрізь воля та згода!

    В лави ставаймо, стяг піднімаймо,
    Хай лине грізно могутній наш спів,
    Гордо і сміло за правеє діло
    Вдаримо разом на всіх ворогів!

    Пухне із голоду люд весь робочий,
    Доки ж ми будемо, браття, терпіть?!
    Доки катюга, до крові охочий,
    Буде по світові кров нашу лить?!
    Станьмо ж до бою, не згинуть ніколи
    Ті, що поляжуть за щастя людей,
    Ті, що життя віддадуть задля волі,
    Ті, що у тюрми підуть з-за ідей!

    В лави ставаймо, стяг піднімаймо,
    Хай лине грізно могутній наш спів,
    Гордо і сміло за правеє діло
    Вдаримо разом на всіх ворогів!

    Нам ненависні тиранів корони,
    Час настає їх ногами стоптать,
    Час настає зруйнувати всі трони
    І на маленькі тріски поламать!
    Помста усім ворогам-супостатам,
    Що закували народ в кайдани,
    Помста і смерть всім царям, плутократам,
    Нумо ж, до бою, всі праці сини!

    В лави ставаймо, стяг піднімаймо,
    Хай лине грізно могутній наш спів,
    Гордо і сміло за правеє діло
    Вдаримо разом на всіх ворогів!

  2. Орест Раставецький пишет:

    “Варшав’янка” – пропоную як революційний гімн МАЙДАНУ!!!

Залиште коментар

3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19