Владислав Ягелло (1351 – 1434)

Владислав Ягелло

Владислав Ягелло (1351 - 1434)

Владислав Ягелло (Ягайло) – родоначальник нової династії польських королів, названої династією Ягеллонів, був родом з Литви. Він зайняв польський престол згідно польсько-литовської унії, укладеної в 1385 р. в Креві. Завдяки цьому договору, Ягелло став правителем Польщі, чоловіком польської монархині Ядвіги Анжуйськой, яка була молодша за нього на 23 роки, а також прийняв християнство. Ягелло взяв на себе місію звільнення Помор’я від влади Тевтонського ордена, що прийшов на ці землі в 1226 р., (хрестоносців привів Конрад Мазовецький – польський князь, піддався обіцянкам допомоги в завоюванні і християнізації “во славу Господа Бога” язичницької Пруссії). З тих пір лицарі Тевтонського ордена не збиралися йти з балтійського узбережжя (Гданського Помор’я), яке вже давним-давно належало Польщі.
Хрестоносці, які на той час були найпотужнішою силою в Європі, погрожували як Польщі, так і Литві. Займаючи польську територію узбережжя Балтійського моря, тевтонські лицарі постійно вели експансію углиб країни і атакували території, що належали Литві, з метою приєднати до своїх земель Жмудь. Коли, врешті-решт, їм вдалося в 1404 р. захопити литовські землі, стало ясно, що війна неминуча. Після чергового повстання в Жмуді в 1409 р. Польща вирішила прийти на допомогу своїм союзникам. Підготовка до вирішального бою тривала всю зиму 1409/1410 рр.. Хрестоносці вели в Європі широку пропаганду проти Польщі та Литви, щоб отримати підтримку західноєвропейських лицарів у хрестовому поході проти “язичників”. Тут треба зазначити, що процес обігу Литви в християнство почався тільки в 1386 р., і Ягелло, у зв’язку з сильним опором населення змушений був вводити в своїй країні християнство майже насильно.
Військові дії почалися в червні 1410 р. і йшли до 10 липня. Тоді в околицях невеликого поселення Грюнвальд стали один проти одного дві величезні армії: 30 000 хрестоносців під проводом великого магістра Ордена Ульріха фон Юнгінген підкріплені лицарськими дружинами з майже двадцяти європейських країн, і не меншою чисельністю польсько-литовська армія з підтримкою із загонів татар, надісланих молдавським правителем. Цією армією командували король Польщі Владислав Ягелло і його молодший брат Вітольд, який виконував обов’язки великого князя Литви. Незважаючи на недоліки в бойовій техніці та навчанні (литовські й татарські загони складалися, в основному, з легкої кавалерії), армія польсько-литовської унії розгромила тевтонські війська. Перемога стала можливою, завдяки мудрій тактиці Ягелло і неймовірною відвазі бійців. Ордену хрестоносців було завдано нищівного удару, безліч лицарів загинуло, інші потрапили в полон, а війська Ягелло стали володарями всіх 52-х знамен хрестоносців. Після цієї поразки грізний Тевтонський орден назавжди втратив свою міць. У 1411г. в Торуні був підписаний договір про мир, згідно з яким Жмудь була повернута Литві, а Польща повернула собі частину Помор’я.
Блискуча перемога в битві під Грюнвальдом зміцнила позицію Владислава Ягелло в Польщі. Але, оскільки в 1399 р. померла його дружина Ядвіга, що мала як внучка Владислава Локетека безперечне право на польський престол, а Ягелло таким правом не володів, король в 1413 р. уклав в Городлі договір зі шляхтою, названий пізніше Городельська унією. Згідно з цим договором Польща і Литва мали представляти собою два окремих державних організму, об’єднані тільки персоною монарха. При цьому кожна зі сторін зберігає власну адміністрацію, скарбницю, армію і масштаб привілеїв для шляхти і бояр. Таким чином, Ягелло врегулював питання успадкування влади в Литві і забезпечив правління своїм можливим нащадкам незалежно від розвитку ситуації в Польщі. Сина 70-річному в ту пору королю народила тільки четверта дружина – 17-річна Зофія (Сонка) Голшанская. Щоб малолітній Владислав (прозваний пізніше Варненьчик, оскільки загинув під Варною) міг отримати право успадковувати польський престол, Ягелло довелося піти шляхті на поступки, підписавши в 1425 р. в Бресті законодавчий акт, що підтверджує привілеї польської шляхти і закріплює їх.
Владислав Ягелло до кінця життя залишався надзвичайно активним. Як повідомляють літописці, король любив полювання, любив перебувати на лоні природи, вважав за краще прості страви, пив тільки воду, цураючись міцніших напоїв. Владислав Ягелло помер у віці 83 років, 1 червня 1434 від запалення легенів, яким він захворів під час перебування в околицях Пшемисль, до пізньої ночі слухаючи в лісі солов’їв …

Залиште коментар

3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19