Помста богів: миші з’їли короля.

Переказ свідчить, що одного з польських королів звали Попелем. Бідняк, який насилу заробляв на хліб тим, що випалював попіль (Попель) в навколишніх лісах. Він був слабохарактерним, і від такої честі у нього закрутилася голова. За рахунок підданих влаштовував багаті бенкети, розважався полюванням, ганяючи по полям звірину, а в своєму замку не давав проходу дворовим дівкам. Непокірних жорстоко карав, навіть родичів не щадив. Про своє низьке походження свіжоспечений король не згадував, і коли в замок прийшли його батьки, щоб подивитися на сина, то служба безпеки далі воріт їх не пустила. Попель лише висунувся з вікна і крикнув: «Нехай мене миші з’їдять, якщо це мої батьки!».
Ледве встиг він це вимовити, як з’явилася миша і накинулася на непридатного сина. Король розрубав її мечем навпіл, але з цих половинок вийшло вже дві миші! Чим більше король працював мечем, тим гірше ставали його справи. Він намагався поплисти на човні по сусідньому озеру, але миші не відставали. Тоді Попель наказав опустити його на дно великої скляної банки, але і там не знайшов спасіння від мишей. Тоді утікач спробував сховатися у високій вежі, побудованої на острові (тепер це півострів). Там-то миші його і з’їли. А народ замість не виправданих надій Попеля вибрав колісника Пяста, людину чесну і доброго.

Легенда про короля Попеля

Також існує трішки інша версія цієї легенди:

 Найбільше Попель боявся, що родичі заберуть у нього королівську владу. Прикинувшись смертельно хворим, він запросив всіх своїх родичів і просив їх вирішити питання про те, хто буде королем, коли він помре. Під час ради дружина короля подала гостям напої з отрутою — і всі вони померли. Зрадів Попель, що тепер у нього немає суперників, наказав кинути тіла своїх родичів непохованими, нібито приносячи їх у жертву богам.

Але не прийняли боги жертви від лиходія. Вбивство родичів-гостей не повинно залишатися без помсти! Там, де лежали тіла отруєних, з’явилися величезні миші. І не можна було врятуватися від них ні вогнем, ні мечем. Намагався Попель втекти від них у високу вежу, але і там наздогнали та загризли його миші. Так закінчив король своє ганебне життя.