Пресвята Богородиця

Католицький Великдень                       Православна Пасха
   (8 квітня 2012 року)                            (15 квітня 2012 року)

Пасха — християнське церковне свято, присвячене воскресінню Ісуса Христа, найдавніше та найважливіше свято церковного літургійного року.

Назва свята походить від єврейського «песах» (Великдень): єврейська Пасха, присвячена позбавленню Ізраїля від єгипетського рабства, була в очах християн прообразом того спокутування людства від гріха через смерть і воскресіння Ісуса Христа, спогадам про яке присвячений християнський Великдень.

У західному християнському світі в даний час дотримуються григоріанського календаря і Великдень святкується в першу неділю після першого повного місяця після дня весняного рівнодення.
Коли буде святкуватися паска цього року?

Християнська Пасха святкується навесні, але день святкування не є фіксованим, а визначається по місячно-сонячному календареві.

Розрахунок дати Пасхи складний. Загальне правило формулюється так: «Великдень святкується в першу неділю після весняного повного місяця». Весняний повний місяць — це місяць, який настав після дня весняного рівнодення.

Якщо повний місяць настає раніше 21 березня (день весняного рівнодення), то пасхальним вважається наступний повний місяць. А якщо пасхальний повний місяць випадає на неділю, то Великдень святкується в наступну неділю.

Але оскільки Православна і Католицька Церкви використовують різні календарні системи, то і дати Пасхи та пов’язаних з нею свят, як правило, бувають різними.

Від термінів Пасхи залежать терміни інших свят, дати яких змінюються щороку. Це перехідні свята:

• Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) — за тиждень до Пасхи;
• Вознесіння Христа — сороковий день після Великодня;
• Трійця (П’ятидесятниця) — п’ятдесятий день після Пасхи;
• День Святого Духа — наступний день після Трійці.

Розбіжність між датами православного Великодня і католицького викликано відмінністю в даті церковних повень, і різницею між сонячними календарями — 13 днів в XXI столітті. Західна Пасха в 45% випадків на тиждень раніше православної, в 30% випадків співпадає, 5% — різниця в 4 тижні, і 20% — різниця в 5 тижнів (більше місячного циклу). Різниці в 2-3 тижні не буває.
Дати православної паски:

У Православній Церкві день Пасхи в ХХ — ХХІ ст. випадає на період від 7 квітня (22 березня) до 8 травня (25 квітня).
Рік              Дата паски
2011           24 квітня
2012           15 квітня
2013            5 травня
2014          20 квітня
2015          12 квітня
2016            1 травня
2017          16 квітня
2018            8 квітня
Дати католицької паски
Рік            Дата паски
2011        24 квітня
2012          8 квітня
2013        31 березня
2014       20 квітня
2015         5 квітня
2016       27 березня
2017       16 квітня
2018         1 квітня
2019       21 квітня
2020      12 квітня
Прикмети, звичаї та обряди на Великдень

До Святого дня Великодня приурочено багато добрих звичаїв. Здавна вважається, що добрі справи, що здійснюються на користь інших, особливо обділених долею, допомагають зняти з душі гріх.

У слов’янській народній традиції зі святом Пасхи пов’язувалося безліч різних вірувань, переказів, легенд, звичаїв і обрядів. Так, наприклад, згідно із загальним для всіх слов’ян повір’ям, з першого дня пасхального тижня аж до Вознесіння сам Христос в супроводі апостолів ходить по землі. При цьому небесні мандрівники виглядають як прості жебраки в ветхих дрантях. Мандруючи, вони відчувають людське милосердя, нагороджують великодушних людей і карають злих.

За народними уявленнями, на Пасху стає видимим те, чого не побачиш в інші дні, і дозволяється попросити у Бога те, що дуже хочеться.
Пасха асоціювалася в українців з чудовим виконанням бажаного. Вважалося, що в цей день можна забезпечити собі успіх у справах на цілий рік. Якщо, наприклад, людина першою прийде після пасхального богослужіння додому, то для нього весь рік буде вдалим. Якщо старий в день Пасхи стане розчісувати волосся, то у нього буде стільки онуків, скільки волосся на голові.

Свої великодні прикмети і звичаї були у сільських дівчат. Наприклад, в деяких місцях серед дівчат існував звичай на Світлому тижні (і особливо в перший день Великодня) вмиватися водою з червоного яйця і срібла, щоб бути рум’яними і красивими; ставати на сокиру, щоб бути міцними, і т.д.

Повсюдно вважалося, що якщо під час святкової утрені дівчина помолиться Богу і попросить його послати їй нареченого, то її бажання неодмінно здійсниться в найближчим часом.

У багатьох місцях вважалося, що якщо в пасхальну ніч або під час заутрені піти до джерела, набрати там води і мовчки принести її додому, не вимовивши по дорозі ні єдиного слова, то вода придбає особливу силу, майже рівну силі святої води. Такою  водою кропили будинки і комори для щастя і благополуччя, вмивалися нею для здоров’я і т.д.

По дню Великодня селяни судили про майбутнє на рік. Наприклад, вважалося, що мороз або грім на Великдень віщують гарний урожай льону, а дощ обіцяє дощову весну; темна ніч під Великдень — до врожайного року.

Різних звичаїв, приурочених до святкової служби й першого дня Пасхи, дотримувалися й люди найрізноманітніших професій. Наприклад, при вигуку священика: «Христос Воскрес!» рибалки говорили: «А у мене риба є!», вважаючи, що цим вони забезпечують собі повні мережі на весь сезон.

Мисливці в той же момент стріляли в повітря поблизу церковного порога, вважаючи, що від цього їх рушниці весь рік будуть бити без промаху. Крім того, мисливці строго дотримувалися правила ніколи не проливати нічиєї крові протягом всієї Світлої седмиці, тому що вважалося, що в цей час будь-яка тварина земна разом з людьми радіє Христову Воскресінню і славить Бога, а отже, будь-яке вбивство в цей час є великий гріх , за який Бог жорстоко покарає.

Символи пасхального свята — кролик, який несе фарбовані яйця. Звичай фарбувати яйця поширений всюди. Священики освячують яйця в будинках парафіян в суботу разом з іншою ритуальної їжею. Увечері в Страсну суботу в усіх храмах служать всеношну. Вранці, повертаючись додому, всі розговляються, перш за все, яйцями. Круті яйця, яєчня, омлети — найважливіша ритуальна великодня їжа. Готують і м’ясні блюда (свинину, ягнятину), а також здобний хліб.

Вранці в Пасхальну неділю після богослужіння діти і молодь обходять будинки з піснями і поздоровленнями, схожими з різдвяними колядами. Серед великодніх розваг найбільш популярні ігри з фарбованими яйцями: їх кидають один в одного, катають по похилій площині, розбивають, розкидаючи шкаралупу і т.д. Фарбованими яйцями обмінюються рідні і знайомі, хресні дарують їх дітям-хрещеникам, дівчата — коханим, в обмін на пальмові гілки. Протягом усього Великоднього тижня відвідуються богослужіння в костьолах, продовжуються вуличні вистави на релігійні теми.

Для віруючих християн Пасха — свято воскресіння Христа. Але коріння цього свята глибокі і пов’язані з дохристиянським культом умираючих і богів рослинності, шанованих ще в Стародавньому Сході. По суті своїй це стародавнє свято весняної природи, що прокидається, переосмислене у дусі християнської легенди на європейському грунті.

Чим відрізняється православна Пасха від католицької?

В Україні живуть люди, які сповідують різні релігії. Але більшість українців або православні, або католики. Тому Великдень в нашій країні, можна сказати, відзначають двічі — за католицьким календарем і за православним. А іноді Пасхи збігаються, і тоді католики і православні разом зустрічають свято. Однак роблять це по-різному.

Якщо говорити про відмінності католицького Великодня від православного, то слід почати з опису поста.

Великий піст триваліший і більш строгий у православних. Заборона на м’ясо діє протягом всього посту. У католиків в піст дозволено не дотримуватися хворим людям, вагітним і годуючим жінкам. Також в гостях можна не дотримуватися посту, щоб не образити господарів. Або в дорозі — якщо підходящої їжі просто не знайти поблизу.

У піст у православних не можна їсти не тільки м’ясо, а й рибу, молочні продукти. Католики ж дозволяють собі усі продукти, крім м’ясних.

Але піст це не тільки стриманість в їжі. Це скорбота, каяття. Відмова від усіх задоволень. І це набагато більше, ніж просто не їсти досхочу. Так скаже вам будь-який священнослужитель, будь то католицький чи православний.

Різниця в датах.

На зорі християнства Великдень християн і Великдень іудеїв святкувалася в один день. Але, починаючи з 2 століття нашої ери, християни стали відзначати це свято в інший день. Причина цього була в тому, що «іудеї відкинули Ісуса як рятівника» (історики так цитують римського єпископа Сікстуса). Саме з його ініціативи дата християнської Пасхи була перенесена на день, що не збігається з паскою іудеїв.

Сікстус був римським єпископом з 116 по 126 роки нашої ери. І весь цей час він і римський імператор Адріан виступали проти єврейських звичаїв і свят. І не просто виступали, а буквально вели війну.

Але незважаючи на пропозицію Сікстуса, нову дату християнської Пасхи прийняли не у всіх місцевостях імперії. Розбіжності з приводу єдиної дати з’явилися всередині християнської церкви.

І от питання про день святкування було вирішене в 325 році. Тоді відбувся Перший Вселенський Собор. І вирішено було відзначати християнську Пасху в першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення.

У 325 році день весняного рівнодення випадав на 21 березня за юліанським календарем. До кінця 16 століття день весняного рівнодення змістився на 10 днів . Це сталося через те, що юліанський календар заснований на сонячно-місячній системі звіту, тому календарний рік виходить довше астрономічного на 11 хвилин 14 секунд.

Юліанським календарем до цих пір користується православна церква.

Католицька церква в 1582 році ввела григоріанський календар. Автором цього нововведення був папа Григорій XIII.

У чому сенс реформи? З переходом на григоріанський календар дату Пасхи можна було обчислювати виключно по сонячній системі звіту. І ось в результаті реформи в 1582 році день рівнодення знову випав на 21 березня.

З тих пір дата православної Пасхи стала відрізнятися від дати католицької.

Чому православна церква також не перейшла на григоріанський календар?

За канонами православної церкви Великдень слід відзначати неодмінно після іудейської Пасхи. Так як Господь воскрес в першу неділю після юдейської Пасхи. А якщо слідувати григоріанському календареві, то Пасха християнська іноді збігається з єврейською, а іноді буває і перед нею. Наприклад, з 1851 по 1951 рік дата католицької Пасхи випадала раніше єврейської 15 разів!

Сьогодні, коли ми говоримо про різницю між «новим стилем» і «старим стилем», то маємо на увазі різницю в 13 днів.

А католицька Пасха зазвичай проходить на тиждень або два раніше православної. Три рази на 19 років Пасхи збігаються.

Різниця в богослужінні.

Само собою, тут слід говорити не про відмінності, а про збіги. Або про те, як «відрізняються збіги».

Наприклад, великодній вогонь. Його запалюють під час святкового богослужіння і в католицьких храмах, і в православних. У Греції і в деяких українських містах люди чекають Благодатного вогню від Храму Гробу Господнього. Коли вогонь прибуває, священика розносять його по всім міським храмам. Віруючі запалюють свої свічки від цього вогню, протягом всієї служби зберігають вогонь і потім несуть його додому, прагнучи зберегти його надалі весь рік до наступного Великодня.

У католицькому храмі перед початком служби запалюють особливу пасхальну свічку — Пасхалі. Від цієї свічки вогонь роздають усім парафіянам. Весь пасхальний тиждень в католицьких храмах запалюють Пасхалі.

Хресний хід влаштовують на Пасху і католики, і православні. Тільки у православних хресний хід починається перед богослужінням. Всі віруючі збираються в храмі і звідти починають хід. Після хресного ходу проходить утреня.

Католики також здійснюють хресний хід. Але не перед початком богослужіння, а після.

Звичайно, це не всі відмінності православної Пасхи від католицької. Можна знайти ще багато. Хоча б у тому, як проходить великодня трапеза у католиків і у православних. Але тоді знадобилася б ціла наукова праця на тему відмінностей. А в цій статті ми перерахували лише ключові моменти.