Репатріація або повернення на батьківщину осіб польського походження є одним із способів набуття польського громадянства. Це право дано виключно тим, хто не має польського громадянства і хоче переселитися на постійне місце проживання на територію Республіки Польща. Це особливий, привілейований спосіб отримання польського громадянства.

Правила репатріації для осіб, які не можуть підтвердити своє польське походження позначені в законі від 9 листопада 2000р. «Про репатріацію» (Д. Р. Від 2004 р., № 53, поз. 532 з остан. змін).

Репатріантом вважається особа польського походження, що прибула до Польщі на підставі репатріаційної візи з наміром переселитися на постійне місце проживання. Підтвердженням цього є штамп польських прикордонників у паспорті особи, що прибуває до Польщі, а дата на штампі є датою отримання ним польського громадянства. Закон про репатріацію передбачає також отримання польського громадянства неповнолітніх дітей, які перебувають під батьківською опікою репатріанта.

Одночасно з отриманням польського громадянства репатріант отримує також громадянство Євросоюзу. Подружжя або найближчі члени родини репатріанта, що не є репатріантами, не отримують громадянство Євросоюзу.

Правила отримання польського громадянства через репатріацію, права репатріанта, а також правила та порядок отримання допомоги репатріантам та членам їх сімей позначені в законі від 9 листопада 2000р. «Про репатріацію».

Першим і найважливішим етапом у репатріаційній процедурі є підтвердження польського походження. Рішення з цього питання приймає консул відповідного консульства.

Особою польського походження визнається той, хто заявляє про польське походження і виконує одночасно дві умови:
— Хоча б один з його батьків або бабуся / дідусь або двоє прабабуся / прадід були польської національності;
— Підтвердить свій зв’язок з польськими коренями, знання польської мови, культивування польських звичаїв і традицій.

Особою польського походження вважається також той, хто заявляє про польське походження, в минулому мав польське громадянство або хоча б один з батьків або дідусь / бабуся або прадідусь і прабабуся мали польське громадянство.

Доказами польського походження можуть бути документи, видані польськими державною або церковною владою, а також владою колишнього СРСР, що стосуються заявника або його батьків, дідусів і бабусь або прадідусів і прабабусь, а саме:

— Польські документи, що засвідчують особу
— Акти цивільного стану або витяги з них або свідоцтва про хрещення, що підтверджують зв’язок з польськими коренями,
— Документи, що підтверджують проходження військової служби у Війську Польському,
містять запис про польську національність
— Документи, що підтверджують факт депортації або ув’язнення, містять запис про польську національність
— Документи, що підтверджують факт переслідування особи через його польське походження
— Документи про реабілітацію депортованого або переслідуваного особи, які утримують запис про польську національність
— Документи, що засвідчують особу або інші відомчі документи, що містять запис про польську національність

Репатріаційна віза (в’їзна віза з метою репатріації) може бути видана особі польського походження, яка до дня вступу Закону в повноваження (1 січня 2001 року) постійно проживали на сучасній території нижчеперелічених держав:
— Республіка Вірменія,
— Республіка Азербайджан,
— Республіка Грузія,
— Республіка Казахстан,
— Республіка Киргизстан,
— Республіка Таджикистан,
— Республіка Туркменістан,
— Республіка Узбекистан
азіатська частина Російської Федерації.

Репатріаційна віза не може бути видана особі, яка:
— Втратила польське громадянство, отримане шляхом репатріації на підставі закону від 9 листопада 2000р. «Про репатріацію»,
або
— Репатріювали з території Польщі на підставі репатріаційних угод укладених в 1944-1957 рр.. між Республікою Польща або Польською Народною Республікою з Білоруською РСР, Українською РСР, Литовською РСР, та СРСР в одну з держав є сторонами цієї угоди,
або
— Під час перебування за кордоном діяла на шкоду основним інтересам Польщі, або
брала участь або бере участь у діях, що порушують права людини.

Консул видає репатріаційну візу особі, підтверджуючу наявність умов для поселення, тобто підтвердження наявності місця проживання або забезпечення таким, засобів до існування в Польщі на період не менше 12 місяців. Також доказами наявності умов для поселення можуть бути:
— Резолюція муніципальної ради (гміни), що містить зобов’язання надання репатріантам місця проживання і засобів до існування,
— Заява у формі нотаріального акту, складена фізичною, юридичною особою або структурним підрозділом, що не мають юридичного статусу,
— Резолюція окружної ради (Повіту), що містить зобов’язання надання місця в соціальному притулку.

Резолюція або заява повинні містити точні дані місця та умов проживання, юридичний статус надається житлового приміщення, вказівку засобів до існування. Відповідна заява може стосуватися виключно предків, нащадків чи братів і сестер даної особи.

Підтвердження наявності засобів до існування не стосується осіб що одержують допомогу або пенсії, згідно з польським законодавством.

Підтвердженням наявності умов для поселення в Польщі є:
— Акт власності на житло в Польщі, або договір купівлі / продажу нерухомості
або
— Наявність коштів на купівлю житла по прибуттю в РП, або договір оренди житлового приміщення.

Підтвердженням наявності коштів для існування в Польщі можуть бути:
— Оплата праці а Польщі,
— Пенсія або допомога з фонду соціального захисту,
— Інші фінансові кошти (подарунки, грошові кошти, отримані від продажу житла за кордоном, стипендія), що дозволяють репатріанту забезпечити себе і сім’ю,
— Зобов’язання фізичної особи або запрошуючої репатріанта фірми по забезпеченню засобами до утримання, покриття вартості лікування, медичного страхування і т.п. до моменту придбання ним самостійності.

Особа, яка не має гарантованого місця проживання і засобів утримання в Польщі, та виконує інші умови отримання репатріаційної візи, може також представити в консульстві заяву про видачу візи. У такому випадку Консул зможе прийняти рішення про завірення у видачі візи з метою подальшої репатріації (так звана промесса).

Дружині репатріанта, що не має польського походження, видається дозвіл на постійне проживання на території РП. Разом з тим во наотримує багато прав, якими може користуватися нарівні з громадянами Польщі, наприклад право на роботу без отримання додаткових дозволів та погоджень (за винятком деяких професій), використання соціального забезпечення та соціальної допомоги, доступ до безкоштовної медичної допомоги, соціального страхування, навчання , організації господарської діяльності.

Після отримання документа, що дозволяє проживання на території РП чоловік репатріанта повинен подати заяву на отримання польського громадянства. Заява подається в Воєводське управління за місцем проживання і адресується на ім’я Президента РП.

З 1 січня 2001 р. існує можливість визнання репатріантом особу, яка виконує наступні умови:
— Має польське походження,
— До 1 січня 2001 р. проживала на території вищезазначених держав (як у випадку репатріантів),
— Не ставляться до нього вищезгадані обставини, які не дозволяють видати репатріаційних візу,
— Перебувала на території Польщі на підставі дозволу на тимчасове перебування, отриманого під час навчання у ВНЗ, на підставі правил вступу і отримання вищої освіти осіб, які не є польськими громадянами.

Особа, яка претендує на отримання статусу репатріанта, повинна не пізніше 12 місяців після закінчення ВУЗу подати відповідну заяву до Воєводського управління за місцем бажаного перебування в Польщі. У день затвердження рішення про репатріацію ця особа отримує польське громадянство.

Репатріант разом з найближчими членами родини, з якими він прибув і веде спільне господарство, отримує одноразову безповоротну фінансову допомогу з коштів бюджету держави, у вигляді:
— Транспортного посібники (повернення вартості проїзду від місця проживання за кордоном до місця перебування у Польщі),
— Допомоги на освоєння та поточні витрати,
— Шкільного посібника, призначеного на покриття витрат, пов’язаних з початком навчання неповнолітніх дітей репатріанта.

Вищеперелічені допомоги не підлягають оподаткуванню. Крім того, існує можливість отримання допомоги на ремонт. Іншою формою допомоги може бути оплата курсів польської мови або адаптації в польському суспільстві.

Після прибуття на місце перебування репатріант повинен врегулювати питання проживання і реєстрації в Польщі:
— Зареєструвати в місцевому відділі запису актів цивільного стану свої свідоцтва цивільного стану разом з перекладами на польську мову, складеними сертифікованим (присяжним) перекладачем,
— Звернутися до відділу по цивільних справах Воєводського управління за місцем проживання за підтвердженням польського громадянства,
— Подати в мерію або муніципальне управління заяву про видачу посвідчення особи, зареєструватися на постійне місце проживання і подати заяву про присвоєння номера універсальної електронної системи реєстрації населення.

Додаткову інформацію на тему репатріації можна отримати на сторінці Міністерства внутрішніх справ Польщі: msz.gov.pl.