Ян Матейко Конституція 3 травня

Мабуть, не потрібно бути фахівцем з історії Польщі або з історії права, щоб чути про Конституцію 3 травня. Досвід показує, що якщо на співбесіді на Карту поляка претендента просять назвати головні польські свята, то поряд з католицькими святами Різдвом і Великоднем, як правило, першими в голову приходять і два світських — Конституції 3 травня і День Незалежності (11 листопада). Півроку тому ми з вами вже говорили про події 1918 року, сьогодні ж прийшов час заглянути ще глибше в історію, на рік 1791 …

Польща — одна з найдемократичніших держав Європи в ранньомодерний період. Але те, що колись здавалося досягненням до кінця XVIII століття зіграло з Польщею злий жарт. Широкі права шляхти призвели до перетягування ковдри на себе і перешкоджало модернізації та розвитку держави. У правовій практиці Речі Посполитої існував принцип liberum veto, який дозволяв блокувати будь-яке рішення сейму всього лише одним голосом «проти». Чи треба говорити, що це заважало ухваленню потрібних для розвитку країни рішень і призводило до стагнації держави, плодило політичну корупцію, коли розвиток Польщі блокувалося не тільки приватними інтересами окремих магнатів, а й «друзями-сусідами».

Як наслідок в недавньому минулому, якихось 150 років тому (середина XVII століття) одна з наймогутніших держав Європи перетворилося на відсталу феодальну країну. Погоду у Варшаві робили вже не стільки самі поляки, скільки сусіди — Австрія, Росія і Пруссія — спочатку приховано, інтригами, а з 1772 року і зовсім, поділивши між собою країну, в результаті першого поділу Польщі.

Патріотичні сили розуміли, що на порядку денному стоїть не просто питання політичної незалежності, а питання докорінної модернізації країни. Нагадаємо, що кінець XVIII століття — це час, коли передові уми Європи були захоплені ідеями Освіти. Просвітителі вважали, що люди живуть погано і не справедливо тільки тому, що не знають як треба жити. Як тільки інтелектуали розкажуть шлях до справедливого устрою суспільства, дадуть правильні закони — на землі запанує благоденство.

Не дивно, що перші спроби створення польської конституції були зроблені французами. Діячі Барської конфедерації (коаліція польських патріотів, зібралася щоб протистояти зовнішнім ворогам Польщі) направили своїх послів до Франції, де просили таких видних просвітителів як Маблі і Руссо підготувати проект першої польської Конституції. Однак проекти були готові занадто пізно, до цього часу Польща, як незалежна держава вже перестала існувати.
І все ж історія була невблаганна і в 1791 роки Чотирирічний Сейм приймає Конституцію 3 травня — документ, яким по праву поляки можуть пишатися і донині. Справедливості заради варто сказати, що прийняття документа — стало результатом політичних махінацій, яким позаздрили б деякі парламенти сьогодні, але історія показала, що результат того вартий.

Конституція призвела до реального об’єднання країни. По-перше, вона скасовувала віковий поділ Речі Посполитої на землі Корони і землі Великого князівства литовського, тепер у країни з’являлася єдина адміністрація. По-друге, Конституція істотно обмежувала королівську владу і владу шляхти. Відтепер міщани практично зрівнювалися в правах з дворянами, що автоматично просувало Польщу в розвитку років на 150 вперед і перетворювало її з феодальної держави у цілком сучасну за тодішніми мірками країну. Фактично документ перекроїв наново державний устрій і принципи правових відносин у країні і без сумніву модернізував Польщу за самими передовими зразками того часу.

Конституція 3 травня — увійшла в історію Польщі, як символ прогресу. Вона стала першою писаною конституцією в Європі, з’явившись навіть раніше, ніж у колисці Просвітництва — у Франції. До Конституції 3 травня світ знав тільки один документ подібного роду — Конституцію США. Пізніше, в XIX столітті, в рамках традицій польського романтизму Конституція дозволила трактувати польське як прогресивне, а Пруссію, Росію та Австрію — силами перешкоджаючимиь прогресу. Все це освячувало національно-визвольний рух поляків не просто як боротьбу за незалежність, а як боротьбу добра зі злом, прогресу з реакцією.

Не дарма 3 травня ставало державним святом щоразу, коли Польща набувала реальну незалежність і скасовувався, коли над країною збиралися хмари. Останніми, хто скасував 3 травня, як державне свято, були комуністи в 1951 році. Але з 1990 року в пам’ять про Конституцію 3 травня — цей день знову оголошений в Польщі державним святом, а сам днень 3 травня — вихідні. Цікаво, що з 2007 року — це ще й державне свято в Литві.