В околицях Кракова на території Ойцовського Національного парку височить 20-метрова вапняна скеля у формі палиці, названа Палицею Геркулеса, а в її оточенні знаходяться 400 печер. Але найкрасивіша печера з них печера Рай.
У печері були знайдені уламки кісток тварин плейстоценського періоду: мамонта, довгошерстого носорога, печерного ведмедя, а також кременеві кістяні знаряддя, якими користувалися неандертальці, що жили 40-50 тисяч років тому.
Цю печеру вважаються у спелеологів «легкою» та доступною навіть для маленьких дітей. Чудове освітлення вихоплює з мороку характерні деталі, в основному — незвичайної форми сталактити, сталагміти, колони, каскади, підземні озера. У печері Рай з квадратного метра склепіння звисає до 200 сталактитів. У ній також можна побачити рідкісні в світі застиглі напливи перламутрового кольору та кулястої форми, звані «печерними перлами».
Трохи історії:
У 1963 Джозеф Копек та Фелікс Ворзенкзак натрапили на тріщину, розташовану глибоко в скелі. Але після того, як деякі підлітки з сусіднього села мало не загинули досліджуючи печеру, вхід до печери закрили уламками скелі, щоб запобігти можливим нещасним випадкам.
У 1964 печеру ще раз відкрили — цього разу студенти Краківського Геологічного Коледжу. Протягом літніх канікул вони милувалися визначними пам’ятками печери, які зачарували їх так, що вони назвали місце «раєм».
Намилувавшись красою вхід у печеру знову закрили, і факт існування печери був збережений в таємниці.
У січні 1965 відвідали печеру члени Секції спелеологів — R. Gradzinski, K. Kowalski, W. Szymczakowski. Національному Правлінню Захисту Дикої природи та Провінційному Консерватору Природи повідомили про відкриття та почали планувати її постійну охорону. У червні преса дала інформацію, що печері нанесені великі руйнування, які були викликані численними відвідувань, і тому Цбігнів Рубіновський та Тімотеусз Робльюський з Інституту Геології закрили її.
У 1966 — печеру виміряли, проклали туристичний маршрут.
1967 — 10-ого липня: Провінційний Консерватор Природи в Кельце постановив захистити печеру, як цінний археологічний об’єкт.
1968 — 5-ого жовтня печера з її середою були оголошені заповідником природи.
1967-1972 — в печері Рай проводилися архелогічні розкопки. Особливу увагу було приділено вивченню культурного шару, що покриває підлогу печери.
1972 — 10-ого травня: печера Рай була відкрита для туристів; 7-ого жовтня починає працювати Комітет Захисту Печери, і його головна мета піклуватися про туристичні експлуатації належної печери.