Ігри з часом

В останню неділю жовтня Польща, як і багато країн, переводить годинники на годину назад на зимовий час, а в березні переставляє його на годину вперед, встановлюючи літній час.
Ми спробуємо розібратися в причинах цього явища, а також в тому, чого в цьому простому процесі більше — користі чи шкоди.

Переведення часу — явище не нове. У нього є своя історія.
Першим, кому прийшла в голову ідея потривожити час, був Бенджамін Франклін. Цей чоловік знаменитий не тільки тим, що його обличчя посміхається зі стодоларової купюри своїм щасливим власникам. У 1776 році його направили у Францію в якості посла. Через деякий час у Франкліна з’явилася думка, що непогано б організувати літній час парижан більш раціонально. Ідею свою він підніс не без частки гумору. Франклін запропонував ввести податок на віконні віконниці, а також будити любителів подовше повалятися дзвоном церковних дзвонів і пальбою з гармат. Один з розробників дизайну Великої Державної Печатки США вважав, що за допомогою цього нововведення в період між 20 березня та 20 вересня вдасться заощадити половину свічок, що використовуються протягом року. Якщо перевести це в гроші, виходило — ні багато ні мало — 96 мільйонів ліврів у розрахунку на 100 тисяч сімей.

Проте автором ідеї літнього часу вважають англійського бізнесмена Вільяма Віллетта. Ходять чутки, що ця ідея прийшла йому в голову після того, як він проїжджав вранці на коні повз одного села і побачив закриті віконниці. Віллетт також керувався економічними міркуваннями, запропонувавши переводити стрілки вперед і економити таким чином на висвітленні ввечері. Уваги заслуговує запропонований ним принцип переведення стрілок. Віллетт не наполягав на часову зміну відразу. Він пропонував щонеділі квітня переводити стрілки на 20 хвилин вперед, а кожну неділю вересня — повторювати процес з точністю до навпаки.

Німці запроваджували літній час під час Першої і Другої Світових воєн, щоб мати можливість вести бойові дії більш ефективно. Грали зі стрілками і в інших країнах, але особливо полюбилася ця забава на неосяжних просторах СРСР і Росії. Тут зміна стрілок неодноразово встановлювалися і скасовувалися, починаючи з 1917 року. В кінцевому підсумку з 2011 року Росія після підписання відповідного закону переводити стрілки перестала.

У сучасному світі прихильники і противники переведення годинників розбилися на два табори. Прихильники як і раніше, твердять про те, скільки можна заощадити на витраті електроенергії. Різні міністерства енергетики, моніторингові організації та авторитетні фахівці наводять значення, виражені у відсотках, доларах і кіловат-годинах, які доводять їх правоту. Однак не усі енергетики єдині в цій думці. Так, наприклад, Університет Осаки розробив у 2007 році комп’ютерну модель розрахунку, яка не виявила значущих переваг тимчасових пертурбацій. Вже кілька десятків років японські годинники не піддаються втручання з боку.

У подовженні світлового дня є й інші переваги. Так, наприклад, при світлі дня відбувається менше кримінальних подій, знижується також кількість ДТП.

Противники ігор зі стрілками скаржаться на недосипання, втому, зниження працездатності і погіршення біоритмів. Люди, консервативно налаштовані по відношенню до часу, люблять розповідати анекдот про корів, які з подивом дивляться на доярок, які прийшли доїти їх на годину раніше звичайного.

Ми не будемо вступати ні в один з таборів. Однозначної відповіді тут дати все одно не можна. Кожна країна має вирішувати це питання для себе індивідуально. Багато держав намагаються привести час до гармонійного стану з часом сусідніх країн. Так, наприклад, східні сусіди поляків — білоруси — вже не перший рік орієнтуються на Росію. Багато з цього приводу відпускають жарти, що у країни немає своєї думки. Проте основною причиною, як нам здається, є все та ж економіка. Адже стільки тракторів, холодильників і картоплі, купує Росія, стільки не купує в Білорусі ніхто.

Наші чиновники також вели неодноразові дискусії стосовно відміни ігор з часом. Але окільки Україна обрала шлях на євро інтеграцію – сьогодні вночі ми також переведемо годинники на годину назад.
Багато людей плутаються, в яку сторону потрібно переводити стрілки навесні, а в яку восени. Є одна проста підказка. Уявіть приватний будинок з галявиною перед ним. Навесні багато власників таких будинків дістають з комори стільці і ставлять їх перед будинком. Восени, коли погода псується, забирають їх назад. Так і з годинником: навесні їх переставляють на годину вперед, а восени на годину назад.

Ми просимо наших читачів завжди переводити годинник в потрібну сторону, а також бажаємо не спізнюватися і зберігати свої біоритми в гармонії з навколишнім світом.

І пам’ятайте — рано встають не тільки пенсіонерки, щоб першими встигнути в поліклініку.