На польському регіональному ринку

На польському регіональному ринкуСередньовічна традиція повертається в новому вигляді. Фермери-ентузіасти приїжджають у великі міста продавати свої натуральні, чисті харчові продукти без штучних добавок.

По середах з 10.00 ранку вони чекають нас в будівлі Fortecа (Парк Траугутта, перехрестя вул. Сангушки та Закрочімськой, Варшава) – колишньому військовому форті, який належить тепер відомим варшавським рестораторам, сім’ї Кренгліцькіх. Хітом базару є «grubaska» (товстушка) з м. Цехоцінка. Це світового рангу сіль сорту finishing salt: красива, велика, натуральна, унікальна. Тут можна купити мінеральні води – високомінералізованих «Krystynkа» і ніжну «Ciechocinkа».


Люблін – місто студентів та перспектив

Люблін - місто студентів та перспектив

Люблін – місто студентів та перспектив

Люблін є величезним студентським центром східної Польщі, де щорічно навчається близько 90 тисяч студентів. В місті більше десятка вищих навчальних закладів (ВНЗ) – державних і приватних – діє чотири університети, і кожний четвертий мешканець міста – це студент.

ДЕРЖАВНІ  ВНЗ

Університет Марії Кюрі-Склодовської                                               www.umcs.lublin.pl

Католицький Університет Любліна Іоанна Павла ІІ                        www.kul.lublin.pl

Університет природничих наук                                                         www.up.lublin.pl

Медичний університет                                                                      www.umlub.pl
Люблінський політехнічний інститут
                                               www.pollub.pl

Жива вода. Судетська легенда

Це сталося давно, в околицях гори Щлензи, також відомої як Суботня Гора. В одній убогій хатині жила бідна вдова. Вона була хвора та дуже турбувалася про свого єдиного сина Марека. Він був ще маленьким хлопчиком і не міг жити один. Коли вдова відчула себе дуже погано, вона сказала:
Жива вода. Судетська легенда- Біжи, синку, швидше до знахарки і принеси мені цілющих трав.
Марек побіг до травниці попросити трав, але знахарка сказала:
– Твоїй мамі не допоможе жодна трава. Вона може померти в будь-який момент. Але засіб є. Може їй допомогти тільки жива вода.

Свята Ядвіга, королева Польська

Ядвіга (3 жовтня 1373 - 17 липня 1399, Польща)

Ядвіга (3 жовтня 1373 – 17 липня 1399, Польща)

Маленька королева Ядвіга народилася в 1373 році від різдва Христового, третя дочка Ласло Угорського. Король Ласло був племінником великого Короля Казимира, і в 1370 році він вимагав правління над Польщею також, як спадкоємець Казимира.
 Коли Ласло помер, у 1382 році, Ядвізі було тільки дев’ять років. Оскільки у старого короля не було синів, він наказав, щоб Угорщина та Польща взяли одну з його дочок і коронували її ‘королевою’ країни. Хоча спочатку Ядвіга була призначена для Угорщини, угорські дворяни воліли її старшу сестру, Марію, а польські дворяни погодилися бачити Ядвігу своєю правителькою. (За польською традицією діти: і хлопчики, і дівчатка успадковують однаково, а король мав право оголосити будь-кого з його родичів чи нащадків своїм спадкоємцем). Таким чином, Польща залишалася окремою від Угорщини.

Про Скарбника. Сілезька легенда

У старі, дуже старі часи у вугільних шахтах працювало багато людей. Робота шахтарів була важкою і небезпечною. Вугілля відколювали киркою, а в вагонетки завантажували його звичайною лопатою. Шахтарі вручну штовхали вагонетки з вугіллям, рідко коли вагонетки були кінними. Часто в шахтах гасло світло, і люди могли заблукати в лабіринті старих коридорів. У таких ситуаціях, шахтарям допомагав Скарбник, охоронець скарбів. Саме завдяки його заступництву всі небезпеки шахтарів закінчувалися добре. Скарбник з’являвся у всіх шахтах. Виглядав він старим, бородатим майстром з ліхтарем і топірцем. Шахтарі кланялися йому здалеку, і, хоча й знали, що це дух шахти, не боялися його. Бажали йому здоров’я і просили, щоб охороняв їх. Скарбник з’являвся нізвідки і зникав у нікуди. Він виходив з вугільної стіни, та йшов у завалений коридор … Він ласкаво посміхався, дивлячись на працю людей, і часто багатьом допомагав.

Одного разу трапилося, що молодий шахтар Антек прийшов на роботу голодним. Не було у нього з собою ні скибки хліба, ні шматка солонини. Коли гірники сіли снідати, Антек відійшов геть, сів на камінь і опустив голову. Тоді поряд з ним присів старий майстер, вийняв шматок хліба і подав хлопцю: Їж. Антек хотів було подякувати старого, але не встиг, бо той зник так само швидко, як і з’явився. Потім всі говорили, що сам Скарбник нагодував Антека. І що, напевне, він хороший хлопець, тому як поганим людям охоронець скарбів не допомагає. Хитрих і верткий Скарбник теж не любив. Не жалував він і тих, хто голосно лаявся в шахті. Зате любив розваги, а іноді і голосно розсміятися. Бувало, що грав з ким-небудь в карти або кості. Якщо вигравав, забирав у переможеного шахтаря шматок ковбаси. А якщо програвав, приносив жменю срібла з шахти.
Про Скарбника

3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19