Rzeczpospolita II

Rzeczpospolita I після Ягеллонів
Після славної історіїПершої Речі Посполитої або Речі Посполитої Двох Народів, в результаті трьох послідовних розділів Польща на довгих 123 роки (1795-1918) втратила свою незалежність. Втратила, щоб, як у пророцтві Адама Міцкевича, воскреснути після I світової війни.

Днем Незалежності Польщі прийнято вважати 11 листопада. Дата ця вельми неоднозначна та, ймовірно, поляки могли святкувати це свято і в інший день, але факт залишається фактом – під кінець 1918 Польща знову здобула незалежність, що поклало початок Другій польській республіці або Другої Речі Посполитій.

Після того, як влада у Варшаві опинилася в польських руках, першочерговим завданням нового керівництва стало визначення кордонів держави. Природно, що поляки, окрилені успіхами, хотіли б бачити нову Польщу в її межах, в тому вигляді, в якому країна зустріла Розділи наприкінці XVIII століття, але політична реальність кардинально змінилася, на дворі було ХХ століття. На півдні полякам доводилося сперечатися за території з молодою Чехословаччиною, на південному сході з Українською Народною Республікою, на сході з радянською Росією, а на півночі і заході з Німеччиною. Далеко не завжди суперечка вирішувалося на користь Польщі.

Чехословаччина, всупереч договору вiд 05 листопада 1918 року, зайняла Чешінську Сілезію (Śląsk Cieszyński), а пізніше міжнародна конференція в Спа визнала права на спірну територію за Чехословаччиною і 100 тис. поляків знову опинилися за межами своєї держави, як етнічної меншини.

На південному сході кордон між Польщею та УНР, такою ж молодою українською державою, був встановлений по річках Збруч та Горинь.
На сході лінія державного кордону прояснилася тільки по закінченню польсько- радянської війни. Вона була визначена за Ризьким договором від 18 березня 1918 року по лінії Джісна – Случ – Острог – Збруч.
Втім, поляки не залишалися в боргу. У середині літа (липень) 1920 Польща офіційно визнала литовську державу, але вже в жовтні того ж року генерал Л.Желіговскі зайняв Вільно (Вільнюс) і весь регіон був приєднаний до Польщі.

Договір, підписаний у дзеркальній залі Версаля, який ознаменував собою закінчення Першої світової війни, визначив північний кордон нової польської держави. Згідно цього документа, за Польщею визнавалися права на доступ до моря шириною в 121 км (Східне Помор’я), Гданськ отримав статус вільного міста під протекторатом Ліги Націй (таким чином були « в нічию » вирішені взаємні польсько- німецькі претензії на місто), а по результатами плебісцитів (референдумів) Вармія, Мазури та Повіслє( Warmia , Mazury i Powiślie ) залишилися в складі Східної Пруссії.

Зате на заході Великопольщі (регіон , де поляки починалися як народ, і з яким тісно пов’язаний ранній період польської держави) в результаті повстання ( грудень 1918 -січень 1919) возз’єдналася з рештою Польщі. А у Верхній Сілезії ( Górny Śląsk ) поляки не визнали результатів референдумів і в результаті трьох повстань 6 місцевих повітів також були приєднані до Польщі.

Таким чином, долаючи міжнародний опір, нова Польща почасти силами дипломатів, десь силами зброї затвердила свої кордони. Вони значно поступалися безкрайнім просторам Речі Посполитої часів її розквіту, але це була своя, вільна , вистраждана та завойована кров’ю десятків тисяч жертв (зокрема листопадовим та січневим повстаннями) польська держава.

Залиште коментар

3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19