Демократія по-польськи!
Після смерті Сигізмунда Августа в Польщі встановився період безкоролівя. У цей час країною керує Сейм (збори дворян — Парламент), який і затверджує процедуру виборів нового монарха. Тепер король вибирався вільним голосуванням усієї шляхтою! Небачене, треба сказати, справа для XVI століття. Саме тут народжується польська традиція виборного короля! А обраному в 1574 р. на польський престол французькому князю Генріху Валуа шляхта першою справою вручила pacta conventa, тобто зобов’язання які той брав у відношенні шляхти.

Крім видимих переваг такого стану речей були і свої недоліки. Зокрема за наступні пару століть на польському троні сиділи представники французької, угорської, саксонської, шведської династій і власне поляки.

Всупереч усталеній думці
За часів першої Речі Посполитої країна стала однією з найвпливовіших держав в Європі з досить демократичним (демократичним за мірками XVI століття) державним устроєм: шляхта мала вельми широкі права і, на відміну від багатьох інших монархій Європи, польський король був змушений прислухатися до думки шляхти і магнатів.

Польща — взагалі стала однією з найзручніших для життя країн континенту. Всупереч поширеній в наших підручниках історії думці, перша Річ Посполита — одна з найбільш (якщо не саме) релігійна держава свого часу. Образ жорстоких поляків-католиків, що терзають православний люд, сформувався в російській історіографії з кінця XIX століття.

Насправді достатньо поспостерігати за переходами з католицизму у православ’я і протестантизм (і у зворотному напрямку) шляхти і магнатів, щоб зрозуміти, що для цього часу в Польщі — це було справою досить звичною. Хоча, звичайно, позиції католиків і були найбільш сильними при дворі і на землях Корони. Але не слід забувати, що більша частина величезних територій першої Речі Посполитої була заселена православними, і не в інтересах столиці було псувати відносини з більшою частиною своїх підданих.

Релігійне питання стало особливо гострим тільки в ході повстань під проводом Богдана Хмельницького (середина XVII століття) та й то далеко не з самого початку, коли на чолі кута стояли економічні та політичні вимоги.

У якості останнього аргументу на користь терпимості Речі Посполитої можна сказати, що після єврейських погромів в Європі, євреї неодноразово знаходили собі притулок саме в Речі Посполитої, відчуваючи тут певну свободу. Від цього вигравали всі: у євреїв були всі умови для більш-менш спокійного життя, а держава отримувала економічне зростання.

Досягнення першої Речі Посполитої
Саме в часи першої Речі Посполитої Польща пережила, мабуть, найяскравіші сторінки своєї історії. Крім очевидних політичних, економічних і військових успіхів, Польща здобула собі славу і центру науки і мистецтва. Засновники династії Ягеллонів подарували не тільки Польщі, але й усій Європі університет у Кракові, який і донині носить ім’я Ягайла. А їх нащадки неповторні архітектурні ансамблі Кракова, Варшави, храми Познані і чарівність Торуня. Пізніше в часи Розділів Польщі тільки пам’ять про славу першої Речі Посполитої дозволила полякам зберегти почуття єдності і продовжувати боротьбу за відродження Польщі в 1830, в 1863, в 1918 …