Освенцим

Це друге за величиною місто Бєльського воєводства, що нараховує близько 50 тис. жителів. Воно розташоване у злитті Соли і Вісли, на схрещенні старих торгових шляхів. Засноване в XII в.,  входило до складу Чехії, потім недовгий час було столицею самостійного князівства, а в середині XVI в. Сигізмунд Август оголосив ці землі частиною Польщі і місто отримало торгові привілеї. Сюди везли сукно, рибу, вино, платили владі дорожні мита; Освенцим багатів, тут з’явилися ратуші, костел, притулки для бідних. Але благополуччя тривало недовго: пожежі та епідемії, шведи і австрійці не залишали городян у спокої. Тільки в минулому столітті залізниці, що з’єднали ці місця з Краковом, Катовіце і Віднем, дали новий поштовх господарському розвитку. Населення міста росло, проте за нинішніми мірками він був невеликий, і до двадцятих років нашого століття нараховував трохи більше 10 тис. жителів, приблизно половину з них становили євреї.
На початку другої світової війни весь Бельський повіт був включений до складу Третього рейху. Освенцим перейменували в Аушвіц, давши назву, яким користувався ще австрійський імператор під час поділів Польщі. Гітлерівці незабаром влаштували тут відомий концтабір, а в місті почали зводити хімічні підприємства, і це тривало до 1945 р.
Сучасний Освенцим — не тільки промислове місто з добре розвиненою торгівлею і сферою послуг, а й міжрегіональний культурний, спортивний і туристський центр. Він став організатором таких масштабних заходів, як Всесвітній фестиваль аматорських фільмів під назвою «Любити людину». Його учасники прагнуть не тільки розповісти світові про жертви минулої війни, а й нагадати про вічну цінності — повагу до людської гідності.
На Тиждень Бескидської культури з’їжджаються майстри естради, і «Освенцимська осінь» за багато років встигла стати помітною подією в культурному житті воєводства.
Особливу роль відіграє туризм, тому що в музей «Освенцим-Бжезінка» щорічно їдуть гості зі всього світу. Якщо врахувати, що неподалік є і інші відомі місця — Краків, Вадовіце, Кальварія-Зебжидовска, — то стане ясно, що тутешній туристський потенціал великий і як і раніше привертає інвесторів.
З 1992 р. в місті діє центр інформації, де зібрані матеріали про концтабір і його ідеологів. Тут організовують численні міжнародні зустрічі, дискусії, симпозіуми. Це також місце загальних молитов людей різного віросповідання.
І, звичайно, абсолютно особливе місце серед пам’яток міста займає Державний музей «Освенцим-Бжезінка», створений в 1947 р. на місці колишніх концтаборів Аушвіц-Біркенау. Він став пам’ятником мільйонам жертв фашистського терору.
Наказ про створення концтабору в Освенцімі з’явився в квітні 1940 р., а влітку сюди привезли перший транспорт — 728 поляків. Чому було обрано Освенцим? По-перше, це важливий залізничний вузол, куди зручно було доставляти приречених. Крім того, стали в нагоді спорожнілі казарми Війська Польського, де й влаштували концтабір Аушвіц. Він став найбільшим в Європі місцем знищення людей різних національностей, переважно, євреїв.
Масштаби терору росли, і в наступному році в 3 км від Освенціма — селі Бжезінка, перейменованої в Біркенау, — побудували новий табір — Аушвіц-II. Ще через рік у Моновіцах під Освенцимом з’явився Аушвіц-III, для якого під час війни спорудили близько чотирьох десятків філій.
Концтабір в Освенцимі був не тільки найбільшим. Його недаремно називають табором смерті: з приблизно 7,5 млн людей, які загинули в гітлерівських концтаборах з 1939 по 1945 рр.., На його частку припадає 4 млн. Якщо в інших таборах, на думку дослідників, вижив лише кожен десятий, то в Освенцімі перемоги дочекалися тільки ті, кого не встигли знищити.
Влітку 1941 р. на хворих в’язнів-поляків і шестистах радянських військовополонених гітлерівці зазнали отруйний газ. Це були перші з 2500000 жертв «циклону-Б».
Антоні Кемпіньскій, професор психіатрії, сам колишній в’язень одного з фашистських таборів, писав: «Завдяки багатій табірній літератури можна уявити собі, як виглядало життя в таборі. Однак це подання далеке і туманне. Здається, що прірва, яка відокремлює людей з табору і тих, хто в ньому не був, — нездоланна, бо ніхто не в змозі відчути все те, що вони пережили. Їх переживання — поза межами людського розуміння «.
На території колишнього табору Біркенау в 1967 р. відкритий міжнародний пам’ятник жертвам фашизму.

Освенцим

Освенцим — це знаменитена весь світ польське місто, розташоване в 65 км на захід від Кракова, відомий у всьому світі як символ мучеництва мільйонів людей. Тут у квітні 1940 року гітлерівцями був створений концтабір Auschwitz-Birkenau (Освенцим — Бжезінка), територія якого постійно збільшувалася. Місце геноциду, де загинули 1,5 мільйона громадян 28 національностей.

У 1979 році концтабір Освенцим — Бжезінка був занесений ЮНЕСКО в список пам’ятників міжнародного значення. З 1947 року тут працює музей — пам’ятник мучеництва польського та інших народів.

У старій частині концтабору гітлерівцями було побудовано 28 цегляних будинків, до яких можна було пройти через ворота з написом «Arbeit macht frei» (Праця дає свободу). Нині в декількох будинках розміщена музейна експозиція предметів загиблих там людей: протези, окуляри, взуття, валізи.

Інша частина табору знаходиться на території району міста Бжезінка. Це найбільше в світі кладовище. Збереглася частина бараків газових камер і крематорій. Монументальний пам’ятник жертвам фашизму — це честь і слава мільйонам загиблим тут людей.