Пагорб Крака

Пагорб Крака розташований на правому березі Вісли в районі Подгуже. Висота самого пагорба — 16 метрів, але не забудьте додати до цього висоту пагорба на якому він стоїть. Завдяки своїй потужній структурі, це був єдиний пагорб, не постраждалий від повені 1997 року.
Пагорб Крака — один з найбільш таємничих пам’ятників Кракова. Про його історію мало що відомо. Археологічні розкопки, що проводяться в 1934-37 роках показали, що виник він у VII столітті і в його основі лежить солідна дерев’яна конструкція, покрита дерном та землею. Колись на вершині пагорба ріс дуб, священне дерево язичників — його фрагменти знайдені у верхній частині насипу. Можна припустити, що цей пагорб з дубом на вершині, швидше за все, був предметом язичницького культу.

Пагорб Крака

Хто насипав пагорб Крака, коли та з якою метою — невідомо. Ян Длугош (Jan Długosz) пов’язує його появу з легендарним князем Краком, засновником міста: мовляв, поховати князя вирішили за звичаєм на вершині пагорба. Вважається, що цей пагорб — могила Крака, на честь якого названо місто. Треба зауважити, що багато власників цієї землі носили ім’я Крак. Легенда свідчить, що найбільш шанований серед них був Крак IV. Він правив в ті часи, коли страшний дракон регулярно вимагав собі в жертву найкрасивіших дівчат. Ніхто не міг перемогти жахливе чудовисько, і тільки Кракові вдалося це зробити (за іншою версією йому в цьому допоміг швець Скуба). І ось в нагороду за порятунок від чудовиська народ насипав Кракові високий пагорб на вічну пам’ять.

Втім, археологічні дослідження (ох уж вчені, всі б їм спростовувати народні сказання!) Показали, що всередині немає ніякої могили. Гіпотези про те, що пагорб був насипаний як оборонна споруда, не дуже переконливі, тому що зусилля, необхідні для зведення таких споруд були б непомірно величезними порівняно з результатом, який можна було б отримати.
Існує також теорія виникнення пагорбів Крака та Ванди, пов’язана з присутністю кельтів в цьому районі. У кельтській культурі пагорби відігравали важливу культову роль, — подібне могло бути і в цьому випадку. Було відзначено, що азимут, що зв’язує обидва кургану точнісінько азимут сходу сонця 1 травня. Аналогічні відповідності були знайдені у випадку з двома пагорбами поблизу Перемишля, тільки азимут показував захід сонця 1 листопада. У кельтському календарі ці дати означають важливі дати ділення двох половин року. Якщо це не збіг, то це може вказувати на роль пагорбів як астрономічних обсерваторій, або навіть тип календаря.

У XIX столітті пагорб був інтегрований в систему австрійських фортифікацій. Він був оточений земляним валом, стінами та ровом, стіна була зведена навколо казарм. У міжвоєнний період, під час археологічних розкопок всі об’єкти зрівняли, вирівняли вали, а казарми знесли після Другої світової війни. Крім вищезазначених пам’яток варто подивитися також на форт св. Бенедикта, який був побудований австрійською владою в XIX столітті. Форт є унікальною пам’яткою фортифікаційної архітектури — єдиним пам’ятником цього типу в Польщі і одним з небагатьох в Європі. З високого пагорба, на якому стоїть форт, відкривається чудовий вид на Краків.

У підніжжя кургану знаходиться також каменоломня «Лібан».

Під час Другої світової війни концтабір в плашув поставляв сюди робочу силу і саме тому тут знімали фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера».

Досі там можна побачити частину декорацій, зроблених спеціально для зйомок.
Декілька слів варто сказати про території колишнього концтабору плашув (Płaszów), так як масове знищення краківських євреїв під час другої світової війни є невід’ємною частиною історії району Подгуже. У 1941 році тисячі євреїв були поселені в геттo в районі Подгуже, на території займає усього 20 гектарів, яку від решти частини міста відділяла висока стіна. По кілька сімей жило в одній кімнаті, безліч людей взагалі залишилося без даху над головою. Сотні євреїв померли від голоду і хвороб. На території гетто в кінці 1942 року був створений концентраційний табір плашув.

Спочатку це був табір примусових робіт, що займає територію двох старих єврейських кладовищ. Пізніше його перетворили в концентраційний табір. У травні і червні 1942 року почалися депортації євреїв з краківського гетто в табір смерті Белжець, безліч людей було розстріляно прямо на вулицях концтабору. У 1943 році нацисти розстріляли або вивезли в табір смерті Аушвіц-Біркенау всіх нездатних працювати, тобто старих, хворих і інвалідів. У цьому ж році гетто ліквідували і всіх тих, що вижили євреїв перевезли в концтабір плашув.

Неподалік знаходиться костел Св. Бенедикта-на-Кшеменках (kościół św. Benedykta na Krzemionkach), побудований в романсько-готичному стилі — самий маленький костел в Кракові.

З пагорбом Крака пов’язана народна традиція Ренкавка (Rękawkа) — тому що землю для насипу нібито носили в рукавах.

Пагорб Крака —  Ренкавка

 Ренкавка — народна забава, яка полягала в скачуванні з пагорба різного роду ласощів: фруктів, тортів, горіхів та солодощів.

У перший вівторок після Великодня біля підніжжя кургану збиралося безліч людей.

Розвага охоплювало всі прилеглі квартали Подгуже, в маленькому костелі Св. Бенедикта, про який говорилося вище, починалося богослужіння …

Сьогодні, як і у давнину, Ренкавка — одне з улюблених розваг краковян. Тут можна побачити змагання борців та фехтувальників, скачки на конях, реконструкції середньовічних битв.

Тут ставлять стовпи з прив’язаними нагорі гуртками ковбаси і головками сиру, на які лазять сміливці, працюють каруселі та стрілецький тир.
Гуляння Ренкавки тривають дотемна.

Якщо хтось не любить ходити пішки, сюди ходять автобуси та трамваї. До пагорба Крака можна доїхати автобусами 107, 139, 163, 174, 184, 198 або трамваями 3, 6, 9, 13, 24.