Так вже вийшло, що Варшава майже з самого початку свого існування стала предметом пересудів. Перші поселення на території сучасної польської столиці з’явилися вже в Х столітті, більше того в першій половині XIV ст. Варшава була одним з найважливіших центрів Мазовії. Але після смерті останнього мазовецького князя (1526) місто швидко занепав і вже до кінця того ж століття був звичайним містом, яке мало відрізнявся від сусідів по польському королівству.

Варшава та Краків: суперечка двох столиць

Посмішкою фортуни для Варшави став каприз короля Сигізмунда III Вази, який в 1596 році вирішив перенести свою столицю з чудового Кракова на береги Вісли. Хоча якщо бути справедливим, то королівське рішення переїхати до Варшави не було спонтанним на всі 100%. Справа в тому, що якраз перед цим знаменитий тепер Вавельський замок у Кракові горів у грандіозній пожежі. Не жити ж королю на попелищі? І Його Величність разом з двором перебираються у Варшавський замок.

Як виявилося потім, пожежа на Вавелі стала доленосною не лише для Кракова, але і для Варшави, а то й усієї Польщі. Правитель Польщі по достоїнству оцінив переваги розташування Варшави, адже місто розташоване набагато ближче до двох стратегічним для Польщі об’єктам: Балтійському морю та Литві.

Як би там не було, але перенесення столиці в місто на Віслі, дало старт суперництва двох міст. Суперечка між краковянами та варшавянами про те, хто краще, не припиняється й донині. Подібно Сигізмунду III інший монарх декількома століттями пізніше переніс столицю в місто на Неві, і дав старт суперництва двох інших міст — Москви та Петербурга. Взагалі два столичних спори мають багато спільного.

Краковяни крутять пальцем біля скроні, всякий раз, коли згадують про рішення свого короля. Вони щиро дивуються, як можна було переїхати з прекрасної столиці, міста з прекрасною, по тим часам, інфраструктурою, університетом в «чисте поле». Адже, по-суті, з переїздом до Варшави королівського двору місто народилося вдруге. Щось подібне зробив і Петро Велкікій, вистроїв столицю на північних болотах, що називається «з нуля».

Хоча в Кракові сьогодні намагаються знайти і позитивні моменти. За словами одного з краківських мерів, завдяки такому повороту долі Краків уникнув гігантоманії та перетворення міста в безликий мегаполіс. За його словами, Краків, як жодне інше місто в Європі поєднує в собі два протилежних враження — колишньої пишноти королівської столиці та милої кожному серцю глушини.

Коротше кажучи, Варшава насолоджується своїм столичним статусом з усіма витікаючими з нього перевагами, а Краків, тим часом, по праву пишатися своїм королівським минулим і не менш гідним туристичним справжнім. Адже це місто з завидною популярністю є лідером в польській гонці за іноземного туриста. І в цьому суперництві, триваючому ось уже добрих 400 років обидва міста стають тільки краще, намагаючись випередити один одного.

У підсумку від цього спору виграють усі: і міста, які стають все краще і красивіше; та поляки, які можуть пишатися обома своїми столицями; та туристи, у яких є можливість насолодитися перевагами обох польських перлин.