Польська абетка складається з 32 літер (9 голосних та 23 приголосні):

Хвостик (огóнек) під Ą та Ę історично позначає носову вимову.

Тверде Żż іноді відображалося у вигляді Z̒z̒. Інший варіант, використовуваний і понині, особливо в рукописному тексті — Ƶƶ з межею посередині.

Буква Ó читається так само, як U, і так само передається по-російськи. Ó читається як звук [у].

В основі польського алфавіту лежить латинська система письма з додаванням діакритичних знаків, таких як kreska, графічно схожого з акутовим акцентом (ć, ń, ó, ś, ź), надбуквенна точка kropka (ż), «хвостик» — ogonek (ą, ę ) та чортка (ł). Цікавий факт, що алфавіт польської мови — це форма системи письма, заснована на латиниці та розвинена для слов’янських мов.

Польська мова включає в себе 7 диграф: ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz.

Незважаючи на те що орфографія польської мови в більшості своїй грунтується на фонетико-морфологічному принципі, деякі звуки на письмі можуть мати більш ніж одну форму:

— [X] — або h, або ch;

— [Ж] — абоь ż, або rz (хоча rż позначає групу [r-ʐ]);

— [У] — або u, або ó;

— М’яко вимовляються або ć, dź, ń, ś, ź, або ci, dzi, ni, si, zi (ć, ń та інші перед приголосним або в кінці слова, в той час як ci, ni та інші вживаються перед голосними a , ą, e, ę, o, u; букви c, dz, n, s, z — виключно перед i).

Перед голосними ж штрих не пишеться, а на м’якість вказує буква i або її поєднання з голосними: styczeń (січень) — w styczniu (в янвере).

Іноді поєднання приголосних rz використовуються для передачі «rz» поряд із звуком [ж].

Вимова здвоєних приголосних в польській мові відрізняється від вимови одиночних. Слід зазначити, що подовження звучання не повинно відбуватися, проте це допустимо в неформальному спілкуванні. За правилами мовець повинен артикулювати та вимовляти кожен з двох звуків окремо, тобто замість подовження відбувається повтор приголосного. Наприклад, слово panna (молода дівчина) не повинно читатися так само, як pana (пана, господаря — родовий відмінок), а повинно вимовлятися так: pan-na. Це стосується не тільки споконвічно польських слів, але і запозичень з інших мов. У польській мові подвоєні приголосні можуть стояти на початку слова, наприклад: czczenie (поклоніння), dżdżownica (дощовий черв’як), ssak (ссавець), wwóz (ввезення, імпорт), zstąpić (спускатися) і zza (через, завдяки), але ніколи не з’являються в кінці слів слов’янського походження.

Буква	Звук	Приклад	Примітки
a	[а]	adres [адрэс] – адреса.	російське ударне [а]; поєднання ia, ja — [я]
ą	[он][ом][он][онь][оң]	wąski [вонскі] – вузький;ząb [зомп] – зуб;kąt [конт] – вугол;zginąć [згіноньчь] – вмерти; mąka [моңка] – мучний.	носова голосна [о] перед щілинними приголосними s, z, ś, ź, sz, ż, rz, w, f, h, ch та на кінці слова; поєднання [ом] перед приголосними b, p; [він] перед приголосними d , t, dz, c, dż, cz; [онь] — перед приголосними ć, dź; [оң] перед приголосними g та k (як англійське ng); [о] — після ł і l. Поєднання ią, ją — [ен / ем / ен / ня / ең]
b	[б]	baszta [башта] – башня.
с	[ц]	Cytryna [цитрина] – лимон.
ch	[х]	chleb [хлеб] – хліб.
ć	[чь]	Pięć [пєньчь] – пять.	близький до російського [чь], м’яке [ч]; поєднання ci — [чь] + йотирувана буква (е, є, я, ю) або та
cz	[тш]	miecz [метш] – меч.	вимовляється злито, як у слові [краще], тверде [ч]
d	[д]	dno [дно] – нижній.
dz	[дз]	Bardzo [бардзо] – очень.	вимовляється злитно
dż	[дж]	dżdżysty [джджистиы] –дождливий.	вимовляється злитно
dź	[джь]	dźwig [джьвіг] – кран.	вимовляється злитно; поєднання dzi — [джь] + йотірованной буква (е, є, я, ю) або та
e	[э]	ekonomista [економіста] – економіст.	російське ударне [е]; поєднання ie, je — [е]
ę	[эн][эм][эн][энь] [эң]	gęsty [генсти] – товстий; zęby [земби] – зуби; prędko [прендко] – скоро; pięć [пєньчь] – пять; męka [меңка] – тортурам.	носова голосна [е] перед щілинними приголосними s, z, ś, ź, sz, ż, rz, w, f, h, ch і на кінці слова; поєднання [ем] перед приголосними b, p; [ен] перед приголосними d , t, dz, c, dż, cz; [Ень] — перед приголосними ć, dź; [ең] перед приголосними g і k (як англійське ng); [е] — після ł і l. Поєднання ię, ję — [ен / ем / ен / ня / ең]
f	[ф]	fotel [фотель] – стул.
g	[г]	gazeta [газета] – газета.
h	[х]	humor [хумор] – юмор.
i	[и]	instytut [институт] – інститут.
j	[й]	jadalnia [ядальня] – столова.
k	[к]	kalosz [калош] – бот.
l	[ль]	list [лист] – лист.	вимовляється як німецьке [l]
ł	[ў], [л]	łyżwy [вижви] – ковзани.	вимовляється як білоруське [ў] або як англійське [w]; стара вимова, близьке до російського твердому л, зберігається в східних районах Польщі, у поляків Литви, Білорусії та України.
m	[м]	marzec [мажец] – березень.
n	[н]	nawet [навет] – навіть.
ń	[нь]	sień [шєнь] – зал.
o	[о]	ocena [оцена] – оцінка.	російське ударне [о]; поєднання io, jo — [е]
ó	[у]	sól [суль] – сіль.	поєднання ió, jó — [ю]
p	[п]	piasek [пясек] – пісок.
r	[р]	ryba [риба] – риба.
rz	[ж][ш]	rzeka [жека] – річка; przekrój [пшекруй] – розділ.	[ж]; після глухих приголосних читається як [ш]
s	[с]	schody [сходи] – сходи.
sz	[ш]	szkoła [шкова] – школа.
ś	[шь]	środa [шьрода] – середа.	середнє між російським [шь] і [щ]; поєднання si — [шь] + йотірованной буква (е, є, я, ю) або та
t	[т]	tylko [тилько] – тільки.
u	[у]	udko [удко] – нога.	сочетания iu, ju — [ю]
w	[в]	waga [вага] – вага.
y	[ы]	syn [син] – син.
z	[з]	zagranica [заграніца] – за кордоном.
ż	[ж]	żona [жона] – дружина.
ź	[жь]	mroźny [мрожьни] – морозний.	поєднання zi — [жь] + йотірованной буква (е, є, я, ю) або та