Поклавши руку на серце, варто сказати, що читання польських приголосних не являє собою особливої складності. Плутанина для початківців, які вчать польську мову починається там, де ми вперше зустрічаємо диграфи (дві літери, що позначають один звук). А зустрічатися з ними доведеться досить часто, починаючи з самого першого «cześć» або назви польської столиці Warszawa.
Отже, по порядку і почнемо з найпростіших звуків, поступово ускладнюючи
· DZ — ця пара букв читається також як і букви D і Z окремо, тільки злитно [дз]:
dzwonić [дзвонічь] — дзвонити
widz [відз] — глядач
bardzo [бардзо] – дуже
· DŻ — це вельми цікавий диграф. Також, як і попередній, він читається як і букви D та Ż окремо, тільки злитно [дж]. Його особливістю є те, що це не характерний звук для польської мови і зустрічається він як правило в запозичених словах:
dżokiej [джокєй] — жокей
dżem [джем] — джем
odjeżdżać [од’єжджачь] – виїжджати
· DŹ — третій «плід союзу D і Ź», як і два попередніх об’єднує воєдино [d] та м’який [ź] — [джь]. Треба сказати, що він також не часто трапляється на очі, наприклад, у слові
dźwięk [джьвєнк] – звук
Складність всіх трьох диграф полягає в тому, що їх потрібно вимовляти, як один звук. Відмінний приклад нам тут дають … комахи. Так у бджіл чудово виходить DŻ, а у мух DZ — прислухайтеся до природи і у вас теж все вийти.

А ми йдемо далі:
· SZ — [ш] — так-так, це звук — абсолютно ідентичний українському [ш]:
Warszawa [варшава] — Варшава
szkoła [шкоўа] — школа
zeszyt [зешіт] — зошит
sztuka [штука] — мистецтво, спектакль
· СH — [х] — звичайний український [х]. Не складний у вимові, цей диграф зазвичай плутає карти тим, чия перша іноземна мова англійська або французька (там такий же диграф читається зовсім інакше), зате, якщо у вас за плечима досвід вивчення німецької, — вам не доведеться переучуватися:
chleb [хлеб] — хліб
gmach [гмах] — будівля
choroba [хороб] — хвороба
  
· RZ — [ж] — всупереч вельми поширеній помилці ці дві букви в польській мові читаються, як звичайна українська [ж]. До речі, за звучанням rz нічим не буде відрізнятися від ż:
RZ = Ż
До того ж за цими двома буквами ховається один невеликий секрет, який допоможе нам з вами краще розуміти польську мову. Дуже часто RZ в польській мові буде відповідати російському м’якому [p ‘]. Це пов’язано з загальним походженням двох мов і складними лінгвістичними процесами в історії. Це не принципово для нас з вами, зате дуже цікаво для лінгвістів. Нас же більше цікавить практичний аспект: що ми з цього можемо отримати. Так от, якщо ми подумки поміняємо польський RZ на російську [p ‘], то дуже часто (але не завжди!), Отримаємо російський переклад слова. Хочете приклади? Будь ласка:
rzeka [жека] — річка
burza [бужа] — буря
morze [може] — море (не плутати з może — може)
Справедливості заради, варто відзначити, що такий приємний «споріднений» сюрприз, аж ніяк не можна звести в ранг правила і зустрічаються в польській мові слова з RZ без схожості з українськими аналогами:
marynarz [маринаж] — моряк
przepraszam [пшєпрашам] — прошу вибачення, вибачте
Уважний читач помітив, що в останньому прикладі в транскрипцію замість «ж» затесалася «ш». І це не помилка. Дійсно, після глухих приголосних (напр., k, p, ch, t) RZ читається [ш].
Але я рекомендую не забивати собі цим голову. Справа в тому, що коли ви почнете говорити по-польськи на достатньому рівні, у вас просто не вийти сказати не правильно.
· Сz — [ТШ] — останній та найважчий диграф. Найважчий, тому що позначає він твердий звук [ч]. Що складного? — Запитаєте ви. Штука в тому, що в російській мові [ч] просто не може бути твердим, він завжди м’який. Саме тому російськомовній людині досягти правильного польського Сz не так-то просто. Традиційно рекомендується вимовляти його як [ТШ], тільки одним звуком. Спробуємо?
czas [тшас] — час
czarny [тшарни] — чорний
cztery [тштери] – чотири
Якщо тема політики вам не чужа, а новини не викликають відрази, то спробуйте постежити за промовою білоруського лідера О.Лукашенка, у «бацьки» цей звук близький до ідеалу.
Ну, ось тепер, мабуть, і все. Тепер ви знаєте найстрашніші рифи в польському читанні. Давайте практикуватися, так би мовити «лавірувати».