Незважаючи на більш ніж десятирічне членство країни в Європейському союзі в Польщі не поспішають переходити на євро, а продовжують підтримувати та розвивати свою офіційну валюту — злотий (złoty), який є вільно конвертованою платіжною одиницею та його можна обміняти на іншу валюту практично в будь-якій країні.
В самій Польщі обмін валют найкраще робити не в банках, як прийнято в країнах СНД, а в спеціальних обмінних пунктах — канторах (kantory). Власники ж платіжних та кредитних карт Visa або Maestro можуть отримати готівкові злоті практично з допомогою будь-якого банкомату, а також розрахуватися ними в торговельних точках, супермаркетах, ресторанах та на автозаправках. В деяких випадках проводити оплату за надані послуги краще саме кредитною карткою, тому що обмін грошей буде відбуватися автоматично за курсом Національного банку вашої країни і тим самим дозволить не втрачати свої кошти на завищеному курсі обмінних пунктів.
Творці злотого не забули і про людей зі слабким зором, розмістивши для них на банкнотах в залежності від номіналу, різні опуклі геометричні символи, що є особливістю валюти Польщі: 20 злотих — коло, 50 злотих — ромб, 100 злотих — знак «плюс», 200 злотих — «трикутник».
Свої монетарні традиції з’явилися після прийняття Польщею християнства. Король Мешко I та наступні правителі виготовляли динари у вигляді товстих монет з традиційними зображеннями на обох сторонах. З часом динари стали девальвувати і вже до кінця XI століття їх почали випускати бляшкою з зображенням короля тільки з одного боку, причому настільки тонкими, що вони просто ламалися.
Сучасна назва валюти з’явилося в XIV-XV століттях, коли «злотими» стали називати іноземні золоті дукати, а сам польський злотий ще не існував і тільки був своєрідною «віртуальною» розрахунковою одиницею вартістю в 30 грошів. У вигляді монети злотий спочатку називався «півкопи» з вартістю в 60 грошів.
І лише через кілька століть, в 1924 році, при створенні Польського Банку була затверджена нова монетна система і злотий вперше був розділений на 100 грошів замінивши при цьому польську марку. У той час злотий був дуже міцною конвертованою валютою, і його собівартість оцінювалася в 0,1687 грам золота.
У післявоєнний період комуністичного правління польська валюта стала внутрішньою і не конвертованою, а пізніше ледве витримувала натиск долара.
Після повалення соціалістичного режиму в 1989 році в Польщі розгулялася божевільна інфляція і люди отримували зарплати в мільйонах злотих. Все це призвело до логічного завершення — деномінації, за допомогою якої 1 січня 1995 тисяча злотих дорівнялися до одного.
Таким чином, болісні реформи закінчилися, а польський злотий став однією зі стабільних внутрішніх валют Європи і Єврозони, навіть не дивлячись на економічну кризу 2008 року.