Польський живопис

У дев’ятнадцятому столітті польський живопис вбирав в себе мотиви романтичної поезії. Соціальна роль мистецтва для польських митців стала викликом. Основною проблемою польської культури була проблема свободи та творчої незалежності. В цей же час у Польщі розгорається дискусія про «сенс існування польського національного мистецтва». Розгортається боротьба позитивістів за автономію живопису та зближення мистецтва з дійсністю.

Сьогодні твори польських художників можна подивитися у багатьох польських містах, в тому числі Кракові та Варшаві. Особливою популярністю користується видатний польський художник — Ян Матейко. Роботи цього художника присвячені ключовим моментам історії Польщі. Ще одним знаменитим художником є Станіслав Виспяньский. Його зображення внутрішнього оздоблення Костелу францисканців у Кракові є чудовим прикладом європейського декоративного мистецтва в стилі модерн.

У Польщі існує велика кількість чудових музейних колекцій. Одна з них, що представляє собою мистецтво польських конструктивістів, створена в промисловому місті Лодзі.

Найважливішою традицією польського живопису вважається такий різновид постімпресіонізму як колоризм. Головним у цій тенденції вважалися гармонія фарб, виразність кольору та мазка і, звичайно ж, краса полотен, чимось нагадують переливаються тканини.

Традиції колористів багато в чому вплинули на всю систему художнього навчання. Була створена польська школа колоризму, яка характеризувалася особливою сприйнятливістю до кольору і декоративним витонченістю полотен.

Не забувається і народна творчість, яка сьогодні цікавить не тільки етнографів, але і професійних художників, графіків і скульпторів.

Одним із художників, що звертаються до цієї теми, є майстер церковного живопису Еугеніуш Муха, який по-новому інтерпретує релігійні теми. У його картинах згадується польське село з вирізаними фігурками святих, віконної розписом, ярмаркової міщурой свят, а також золотими середньовічними вівтарями і кам’яними надгробками.