Лех Валенса (Lech Wałęsa)

Лех Валенса (Lech Wałęsa) — польський політик, член профспілок, лауреат Нобелівської премії миру — народився в місті Попово (Польща), 29 вересня 1943 року. Після закінчення школи працював автомеханіком. У 1965 році переїхав до Гданська, де працював електриком на суднобудівній верфі ім. Леніна.

Валенса завжди відрізнявся активністю громадянських позицій, і вже в 1970 році він став головою страйкового комітету на верфі, після чого в 1976 році був звільнений, та кілька років змушений був перебиватися тимчасовими заробітками.

Проте, не дивлячись на це, Лех Валенса не залишав своєї діяльності в ролі активіста та борця за права трудящих, тому незабаром він став засновником об’єднання «Солідарність», яке за короткий період часу набрало близько 10 мільйонів членів. Валенса беззастережно визнавався лідером.
Після проведення в 1980 році страйку на верфі, яку очолював Валенса, по всій Польщі спалахнула «епідемія» таких же страйків, результатом чого було визнання комуністичної партією права польських робітників на організацію страйків та власних профспілок.

Наступні роки Лех провів в активній громадянській діяльності, але після приходу нового секретаря комуністичної партії Польщі, його відправили до в’язниці, оголосивши «Солідарність» угрупуванням поза законом. Проте вже менше ніж через рік його відпустили, і Валенса повернувся на роботу в Гданську верф.

Після оголошення Горбачовим у 1986 році почала «Перебудови», комуністи не могли вже перешкодити діяльності Леха Валенси та «Солідарності», після чого в 1990 році Валенса став президентом незалежної Польщі. Однак період його правління критикується польськими громадянами за зайву «авторитарність» і зв’язок Валенси з секретними службами.

За свої заслуги Лех Валенса в 1983 році отримав Нобелівську премію миру як людина, яка, не дивлячись на складну соціально-політичну ситуацію в країні, не боявся боротися за права простого робочого класу громадян.