Маленька королева Ядвіга народилася в 1373 році від різдва Христового, третя дочка Ласло Угорського. Король Ласло був племінником великого Короля Казимира, і в 1370 році він вимагав правління над Польщею також, як спадкоємець Казимира.
Коли Ласло помер, у 1382 році, Ядвізі було тільки дев’ять років. Оскільки у старого короля не було синів, він наказав, щоб Угорщина та Польща взяли одну з його дочок і коронували її ‘королевою’ країни. Хоча спочатку Ядвіга була призначена для Угорщини, угорські дворяни воліли її старшу сестру, Марію, а польські дворяни погодилися бачити Ядвігу своєю правителькою. (За польською традицією діти: і хлопчики, і дівчатка успадковують однаково, а король мав право оголосити будь-кого з його родичів чи нащадків своїм спадкоємцем). Таким чином, Польща залишалася окремою від Угорщини.
Свята Ядвіга, королева Польська
Про Скарбника. Сілезька легенда
У старі, дуже старі часи у вугільних шахтах працювало багато людей. Робота шахтарів була важкою і небезпечною. Вугілля відколювали киркою, а в вагонетки завантажували його звичайною лопатою. Шахтарі вручну штовхали вагонетки з вугіллям, рідко коли вагонетки були кінними. Часто в шахтах гасло світло, і люди могли заблукати в лабіринті старих коридорів. У таких ситуаціях, шахтарям допомагав Скарбник, охоронець скарбів. Саме завдяки його заступництву всі небезпеки шахтарів закінчувалися добре. Скарбник з’являвся у всіх шахтах. Виглядав він старим, бородатим майстром з ліхтарем і топірцем. Шахтарі кланялися йому здалеку, і, хоча й знали, що це дух шахти, не боялися його. Бажали йому здоров’я і просили, щоб охороняв їх. Скарбник з’являвся нізвідки і зникав у нікуди. Він виходив з вугільної стіни, та йшов у завалений коридор … Він ласкаво посміхався, дивлячись на працю людей, і часто багатьом допомагав.
Одного разу трапилося, що молодий шахтар Антек прийшов на роботу голодним. Не було у нього з собою ні скибки хліба, ні шматка солонини. Коли гірники сіли снідати, Антек відійшов геть, сів на камінь і опустив голову. Тоді поряд з ним присів старий майстер, вийняв шматок хліба і подав хлопцю: Їж. Антек хотів було подякувати старого, але не встиг, бо той зник так само швидко, як і з’явився. Потім всі говорили, що сам Скарбник нагодував Антека. І що, напевне, він хороший хлопець, тому як поганим людям охоронець скарбів не допомагає. Хитрих і верткий Скарбник теж не любив. Не жалував він і тих, хто голосно лаявся в шахті. Зате любив розваги, а іноді і голосно розсміятися. Бувало, що грав з ким-небудь в карти або кості. Якщо вигравав, забирав у переможеного шахтаря шматок ковбаси. А якщо програвав, приносив жменю срібла з шахти.
Пивний гжанець
Piwo grzaniec z goździkami — пиво гаряче з гвоздикою. Це польський пивний напій, є аналогом глінтвейну, ось тільки замість вина поляки використовують пиво. Далі один із способів приготування.
Інгредієнти: літр пива, 4 ложки меду або 5-6 цукру, 10-15 гвоздик, трохи кориці та малиновий сік 70-100мл.
Перед приготуванням пиво необхідно дегазувати (вилити все пиво у велику тару та ретельно розмішати або збити ложкою), інакше під час варіння воно може спінити і «втекти». Наповнюємо каструлю усіма інгредієнтами, включаючи пиво, і ставимо на вогонь. Періодично помішуючи доводимо до кипіння. Ні в якому разі не даємо закипіти. Знімаємо з вогню і розливаємо по кухлях. Насолоджуємося.
Ми робили в минулому році липовий та цитрусовий:
Візовий коридор
У багаторазових віз існує таке поняття, як візовий коридор. Візовий коридор, в загальному розумінні, це термін протягом якого може бути «погашена» віза. До прикладу, якщо у Вас віза з терміном перебування в один місяць, але візовим коридором в 3 місяці — Ви можете в’їхати в країну перебування в будь-який зручний час у межах візового коридору, але загальний час перебування в країні не може перевищувати одного місяця.
Дар короля Казимира. Бохенська легенда
Цінував король Казимир Великий шахту в Бохні, ой як цінував! Саме завдяки їй збагатилася скарбниця на Вавелі, та так, що можна було б задуматися про будівництво нових міст, доріг та оборонних фортець. Не дарма торговці сіллю називали її білим золотом. За одну велику брилу солі можна було купити … кілька сіл!
Король знав, як важка й небезпечна робота на шахті, і робив все що міг, щоб полегшити працю гірників. Цікавився він новими методами видобутку солі та забезпеченням безпеки працюючих під землею людей. І, звичайно, платив шахтарям гідну платню. Незважаючи на все це, постійно доходили до нього чутки про аварії, які відбулися в шахті. То хтось падав з лісів та ламав ноги, то когось завалювало породою.